Постановление суда № 19284159, 08.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5019/2187/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-XXI"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія"

про стягнення в сумі 8567350 грн. 02 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1. (довіреність №1 від 22.06.2011 року);

від відповідача : представник ОСОБА_2. (довіреність №24/10/2011 від 24.10.2011 року);

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-ХХІ" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 13736905,85 грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач відзиву на позов не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-ХХІ" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №111/1, згідно з умовами якого Постачальник зобовязався передавати (поставляти) Покупцеві насіння цукрових буряків, а Покупець зобовязався приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах Договору.

Згідно п.2.1. Договору поставки Продавець постачає товар в асортименті та кількості, що зазначені у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору.

08.08.2011 року між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до Договору. Пунктом 2 Додаткової угоди сторони погодили викласти п.4.2. Договору в наступній редакції: «Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 29.07.2011 року включно, якщо інший строк поставки не вказаний в специфікаціях. Допускається поставка товару окремими партіями».

Між позивачем та відповідачем було підписано специфікації на поставку товарів ( а.с.13-27).

У відповідності до п.1 Додаткової угоди сторони домовились викласти п.3.2. Договору в наступній редакції «3.2. Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів, визначених в Специфікаціях №1-15 до Договору у строк до 12.08.2011 року включно. Сторони можуть застосувати інші способи та форми розрахунків між собою, що не заборонені чинним законодавством, в тому числі за допомогою векселів».

В рахунок сплати отриманого за Договором товару на суму 39024000,00 грн. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в загальній сумі 6492560,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.69-73).

05.08.2011 року між сторонами було підписано Протокол про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог в розмірі 23964089,98 грн..

Станом на 05.08.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 6639660,02 грн., проте, після підписання відповідного Протоколу позивач поставив відповідачу товар на суму 2904000,00 грн., а відповідач в свою чергу, частково здійснив оплату в розмірі 976310,00 грн., відтак на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 8567350,02 грн..

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8567350,02 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 32171362, п/р26004002005429 у АТ "Дельта Банк" м.Київ, МФО 380236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 34438102, п/р 26001002005422 в АТ "Дельта Банк" МФО380236) 8567350,02 грн. основного боргу, 25500,00 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «14»листопада 2011 року. <Текст ><Текст ><Текст >