Решение № 19251112, 10.11.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-600/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі Банк) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №OD21AK08340039 від 16.01.2007 р. (далі кредитний договір) в сумі 9806,48 доларів США, що за курсом 7,96 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ №417/126 від 04.04.2011 р. складає 78059,58 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль ВАЗ, модель 21150, 2006 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. При цьому представник Банку посилається на те, що відповідно до укладеного договору №OD21АК08340039 від 16.01.2007 р. ОСОБА_2 був наданий кредит в розмірі 11233,18 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.01.2010р. Однак, в порушення умов укладеного кредитного договору відповідач свої обовязки не виконав та не повернув у встановлені строки отриманий кредит, внаслідок чого станом на 14.04.2011 р. допустив заборгованість в сумі 9806,48 доларів США. В забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором між Банком та відповідачем 16.01.2007 р. було укладено договір застави рухомого майна, а саме зазначеного транспортного засобу, вартість якого відповідно до договору застави сторони визначили в розмірі 9726,73 доларів США.

Представник позивача у судове засідання не зявився, представник за довіреністю ОСОБА_3 заявою просила справу розглянути у відсутність представника позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не зявився, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду.

У звязку з неявкою відповідача суд зі згоди представника позивача, що викладена у письмовій заяві, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з умовами кредитного договору (а.с. 10 12), укладеного між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Банк зобовязується надати Позичальникові кредит у сумі 11233,18 доларів США (далі Кредит) на строк з 16.01.2007 р. по 18.01.2010 р. включно зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 1,00 % на місяц на суму залишку заборгованості за кредитом.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, всупереч умовам кредитного договору та вимог чинного законодавства відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання по поверненню кредиту не виконав та не здійснив повернення кредиту у встановлені кредитним договором строки у повному обсязі.

Крім того, підпунктом 4.1 кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника при порушенні будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, а саме сплату пені в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн., за кожен день прострочення.

Згідно п/п. 7.3. кредитного договору забезпеченням виконання зобовязань за даним кредитним договором виступає автомобіль ВАЗ 21150, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, кузова/шасі № НОМЕР_3.

Крім того, відповідно до належним чином у відповідності до ст. 584 ЦК України, ст.12 ЗУ «Про заставу»від 02.10.1992 р. №2654-XII укладеного договору застави рухомого майна у забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань по зазначеному кредитному договору відповідач ОСОБА_2 надав у заставу належний йому транспортний засіб автомобіль ВАЗ, модель 21150, 2006 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, оцінений сторонами в 9726,73 доларів США (а.с. 12 14).

Згідно розрахункам, наданим позивачем, які перевірені судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 14.04.2011 р. становить 9806,48 доларів США, в тому числі, заборгованість за кредитом в сумі 4764,64 долари США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 3113,50 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 149,71 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 1778,63 долари США, що за курсом Національного Банку України станом на 04.04.2011 р. (виходячи з розрахунку 7,96 грн. за 1 долар США) загальна сума боргу становить 78059,58 грн.

Статтею 19 ЗУ «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

А ч. 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобовязання у повному обсязі у встановлені строки щодо повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до кредитного договору, а також те, що виконання зобовязань за цим кредитним договором забезпечено заставою, то у відповідності до вищезазначених норм законодавства позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.

Суд також приймає до уваги і ту обставину, що відповідач частково виконав свої зобовязання по поверненню суми кредиту та по сплаті належних позивачеві коштів, що випливає із самого кредитного договору та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 590 ЦК України, ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Частиною 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу»передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Пунктами 23 26 договору застави рухомого майна передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; через аукціон; через комісійні магазини; через біржу; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; іншими незабороненим чинним законодавством способом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що договором застави передбачена можливість здійснення звернення стягнення на предмет застави Заставодержателем за його вибором, у тому числі, і шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, а також те, що позивач наполягає на застосування саме цього способу звернення стягнення, передбаченого договором застави, то в силу вищенаведених ч. 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу», звернення стягнення має бути здійсненне саме цим способом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. ст. 525, 549, 550, 572, 575, 584, 589 591, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19 21 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 р. №2654-XII,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_1 задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №OD21AK08340039 від 16.01.2007 р. в сумі 9806,48 доларів США, що за курсом 7,96 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ №417/126 від 04.04.2011 р. складає 78059,58 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме на: автомобіль ВАЗ, модель 21150, 2006 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 780,60 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього стягнути 900,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду С.П. Борисова