Решение № 19242575, 26.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 17/5009/5109/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району,

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69059, АДРЕСА_1

про стягнення 6 236,02 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.01.11 № 04/27

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

26.08.11 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (надалі - концерн “МТМ”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача за договором від 01.10.04 № 214 про постачання теплової енергії в гарячій воді суми основного боргу в розмірі 6 236,02 грн.

Ухвалою від 26.08.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/5109/11, судове засідання призначено на 21.09.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 21.09.11 строк вирішення спору судом продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 26.10.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.10.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 01.10.04 між сторонами укладено договір № 214 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку, встановленими умовами договору. Так, в період з грудня 2008р. по травень 2011 р. відповідачу поставлено теплової енергії на загальну суму 6 411,16 грн. Однак, свої зобовязання щодо сплати поставленої теплової енергії за спірний період відповідачем належним чином не виконані. У звязку з чим, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача за спірний період становить 6 236,02 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 15.09.11, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: 69059, АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.04 між концерном “Міські теплові мережі” (Енергопостачальна організація) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 214 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.2. договору) Енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а Споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.04 по 30.09.09. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.2. цього договору, сторони визначили, що Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 6 договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Вбачається, що в період з грудня 2008 року по травень 2011 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 411,16 грн., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії долучені до матеріалів справи). Вказані акти направлялись концерном “МТМ” на адресу відповідача, про що свідчать відповідні Реєстри рознесених рахунків та Реєстри на відправку рахунків та актів виконаних робіт за спірний період, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном “МТМ” виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Однак, як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію за період з грудня 2008 року по травень 2011 року у встановлений договором строк здійснив частково.

Отже, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 6 236,02 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 6 236,02 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, доводи позивача не спростував тому вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 6 236,02 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26030301001951 в філії Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) - 6 236 (шість тисяч двісті тридцять шість) грн. 02 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 31.10.2011