Постановление суда № 192158, 23.08.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-7013 -2006 p. Головуючий в 1 інстанції Мамедова Л.М.

Категорія 21 Доповідач Азевич В.Б.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого ЮвченкоЛ.П.

суддів Шамрило Л.Г, Азевича В Д

при секретарі Тума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 23 травня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 23 травня 2006 р. позов задоволено частково, на користь позивача з відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Дзержинську стягнуто на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення.

При цьому відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, суд не обґрунтував свого рішення, а позивач не надав суду доказів про те, що йому заподіяна моральна шкода. Доказом наявності факту заподіяння моральної шкоди може бути лише довідка МСЕК.

Окрім того, апелянт зазначає, що відповідно до ц. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235-1У, який набрав чинності 1 січня 2006 року „ з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим Законом зупинити на 2006 рік дію: абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту „є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Сторони, належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,* що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999р. (з наступними змінами).

Згідно з п. п "є" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 цього Закону ( надалі Закон № 1105-XІV) у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпшому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 24.10.1995 року ( вібраційна хвороба) та від 10 лютого 2003 року ( хронічна туговухість). Висновком МСЕК від 23.01.2002 йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 25 % в зв'язку з вібраційною хворобою безстроково. 22.04.2003 року йому встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з хронічною туговухістю, що за сукупністю з відсотком втрати працездатності за попереднім професійним захворюванням - 25%, складає 35%. Даний ступень втрати працездатності встановлений безстроково.

Тобто суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що позивачу внаслідок професійних захворювань заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду. України, які викладені в постанові від 31 березня 1995 р. № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (п. 3) та рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. по справі №1-9/2004 згідно з яким, положення частини 3 статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

Тому доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоді не ґрунтуються на законі.

Суд не може погодитися з доводами апелянта відносно того, що моральна шкода неповинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинена дія статей, які регулюють відшкодування моральною шкоди застрахованим особам, з наступних підстав. Зупинення дій зазначених вище статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди застрахованій особі. Окрім того, страховий випадок стався до набрання чинності закону „Про державний бюджет України на 2006 рік".

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обгрунтовано, виходив з положень ст. 21 та ст. 28 Закону № 1105 -XIV і дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, та стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 35 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Виходячи з наведеного та враховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає можливим погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції.

При встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої "інстанції не порушена норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має. Доводи апеляційної скарги не обгрунтовані і не спростовують висновків суду.

Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача збір на інформаційно-технічне забезпечення, відповідно до вимог ст. 81 ЦК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ від 21 грудня 2005 року № 1258 у розмірі 1 грн. 50 коп. за розгляд справи судом першої інстанції, який не стягнув зазначену суму з відповідача після розгляду справи.

Керуючись ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч. 1, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань .України в м.Дзержинську Донецької області, відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 23 травня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області збір на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 1 ( одна ) грн. 50 коп. за наступними реквізитам: отримувач - Державне підприємство „Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ - 30045370, розрахунковий рахунок - 26001014180002, банк - Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку - 325707.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головую

Судці: