Решение № 19020073, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/373

06.10.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Терекс»

До

Приватного підприємства «Авантис»

Про

розірвання договору та стягнення 28383,21 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Матяш О.В.

Від відповідача

Олійник І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про розірвання договору поставки №14082009 від 14.08.09р. та стягнення основного боргу в сумі 21316,00 грн., 3% річних в сумі 654,43 грн., індексу інфляції в сумі 1941,76 грн., пені в сумі 4471,02 грн., всього 28383,21 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №14082009, за яким Позивач поставив товар, а Відповідач прийняв його, проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню. Крім того, вказаний договір підлягає розірванню, оскільки Відповідачем належним чином умови договору не виконуються.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 20.09.11р. В судовому засідання розгляд справи відкладався до 06.10.11р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №14082009, відповідно до якого Позивач зобов’язався в строки дії даного договору передавати Відповідачу автомобільні шини по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, а Відповідач зобов’язаний прийняти товар та сплатити його на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.4.2. вказаного договору форма оплати –оплата за товар здійснюється прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок Позивача протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 8.4. вказаного договору за прострочення строків, передбачених цим договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від суми, несплаченої вчасно, за кожний день прострочення оплати.

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 36220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 14904,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

03.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 21316,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 14.08.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №14082009, відповідно до якого Позивач зобов’язався в строки дії даного договору передавати Відповідачу автомобільні шини по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, а Відповідач зобов’язаний прийняти товар та сплатити його на умовах визначених цим договором. Відповідно до п. 4.2. вказаного договору форма оплати –оплата за товар здійснюється прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок Позивача протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 36220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 14904,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. 03.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 21316,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 21316,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суду вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивач про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 23196,76 грн. та 3% річних в сумі 480,82 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом згідно з п.8.4. вказаного договору за прострочення строків, передбачених цим договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від суми, несплаченої вчасно, за кожний день прострочення оплати.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 3574,57 грн. за розрахунком суду.

Крім того, Позивач просить суду розірвати договір поставки №14082009 від 14.08.09р. у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №14082009, за яким Позивач поставив товар, а Відповідач прийняв його, проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 21316,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивач про розірвання договору поставки №14082009 від 14.08.09р.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір поставки №14082009 від 14.08.09р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терекс»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, літера А; код 32855500) та Приватним підприємством «Авантис»(01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20; код 32308954).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Авантис»(01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20; код 32308954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терекс»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, літера А; код 32855500) борг з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 23196 (двадцять три тисячі сто дев’яносто шість) грн. 76 коп., 3% річних в сумі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 82 коп., пеню в сумі 3574 (три тисячі п’ятсот сімдесят чотири) грн. 57 коп., державне мито в сумі 273 (двісті сімдесят три) грн. 37 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 коп.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.10.2011 р.