Постановление суда № 19009880, 30.06.2011, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-331в/ 2011р. Головуючий 1 інст. Садовський К.С.

Категорія: ст.236-8 КПК України Доповідач Ємець О.П.

УХВАЛА

іменем України

30 червня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Ємця О.П.,

суддів Гук В.В. та Глініна Б.В.,

за участю прокурора - Соломко Н.А.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

особи у відношенні якої порушена кримінальна справа ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові справу за апеляцією прокурора який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Київського районного суду м.Харкова від 03.06.2011р., -

встановила:

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 03.06.2011р. скарга адвоката ОСОБА_1 на постанови слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Харківській області Слюнько В.А. від 18.09.2007р. та від 12.07.2007р. про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України задоволена. Вказані постанови скасовані.

В апеляції прокурор яка приймала участь у розгляді скарги судом першої інстанції просить скасувати зазначену постанову районного суду, а скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, а висновки суду вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

22.06.2011р., до апеляційного суду Харківської області від старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Харківської області Соломко Н.А. надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому вона обґрунтовуючи свою апеляцію посилається на невірно зроблений висновок суду про те, що на час складання акту документальної перевірки від 25.05.2007р., ПП «А.С.А.»як юридичної особи не існувало, оскільки на момент проведення цієї перевірки та складання акту документальної перевірки, ревізорам ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова не було відомо про ліквідацію ПП «А.С.А.», тому складання цього акту є законним.

Прокурор також вказала, що на цей час ПП «А.С.А.»поновлено у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій і воно є діючим підприємством, а збанкручення підприємства це один із способів ухилення від сплати до бюджету податків та обовязкових платежів.

Крім того, апелянт зазначив, що на момент порушення кримінальної справи, тобто станом на 18.09.2007р., постанова господарського суду Харківської області від 15.06.2006р. про визнання недійсними господарчих зобовязань між ТОВ «Джокорд»та ПП «А.С.А.»набрала своєї законної сили та не оскаржувалась сторонами у апеляційній інстанції, тому посилання на неї в акті документальної перевірки та у висновках судово-економічних експертиз і у постановах про порушення кримінальних справ є обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити в повному обсязі, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, та просили залишити апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу та судовий матеріал, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, а також перевірити виконання органами досудового слідства вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України.

Отже, на даній стадії судового процесу суддя вправі зясувати питання, передбачені ст.94 КПК України, тобто наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, з відповідним мотивуванням постанови суду.

Однак, в порушення вимог вказаних норм кримінально-процесуального закону, задовольняючи скаргу адвоката ОСОБА_1 та скасовуючи постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Харківській області від 12.07.2007р. та 18.09.2007р. про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, визнавши недостатність даних на підтвердження наявності події злочину, вдався до процесуальної оцінки даних, що містяться в матеріалах перевірки, тобто перевірив достатність доказів у справі.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що підставою до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України стали висновки документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «А.С.А.», викладені в акті ДПІ Дзержинського району м.Харкова №4092/23-5/32951120 від 25.05.2007р., за період з квітня по липень 2005р., які пізніше були підтверджені висновками судово-економічних експертиз №5970 від 12.07.2007р. та №6510 від 31.07.2007р.

За таких обставин немає підстав стверджувати, що матеріали не містять достатніх даних, що вказують на наявність ознак складу злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України.

Крім того, слід вказати, що сам факт визнання приватного підприємства «А.С.А.»банкрутом та виключення його з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України не є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, оскільки сам злочин було скоєно у квітні-липні 2005р., тобто до моменту виключення ПП «А.С.А.»з державного реєстру підприємств. Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що на момент скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, єдиною посадовою особою ТОВ «Вестконсалтінггруп»був ОСОБА_2, який був водночас директором та головним бухгалтером і мав можливість розпоряджатись печаткою та розрахунковим рахунком підприємства, тож висновок суду про відсутність відомостей хто саме вів бухгалтерський та податковий облік підприємства є також необґрунтованим.

Крім того, в постанові суддя не вмотивував свої висновки щодо порушення прокурором вимог ст. 94 КПК України, а лише формально послався на їх грубе порушення, що є недостатнім для обгрунтування прийнятого рішення.

Оскільки суд першої інстанції не належним чином дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вдався до оцінки доказів під час розгляду скарги, а не перевірки наявності приводів і підстав для порушення справи, колегія суддів позбавлена можливості проаналізувати законність та обгрунтованість прийнятого рішення, що є підставою до скасування оскаржуваної постанови і поверненню справи на новий судовий розгляд. Колегія суддів, звертає увагу суду першої інстанції на ту обставину, що ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26.08.2010 року, з аналогічних підстав була скасована постанова Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2010 р., про задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, на постанови про порушення кримінальних справ.

Враховуючи зазначене, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого необхідно належним чином дослідити матеріали справи та матеріали, на підставі яких було винесено постанови про порушення кримінальних справ, проаналізувати наявність приводів і підстав до їх порушення, і прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 03.06.2011р. про задоволення скарги захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, на постанови органу досудового слідства від 12.07.2007р. та 18.09.2007р., про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочинів передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 та ч.3 ст.209 КК України скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: