Постановление суда № 18959429, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-18107/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

на постанову Господарського суду м. Севастополя від 23 жовтня 2008 року

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року

у справі №5020-12/144

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління 528»(надалі ТОВ «Будівельне управління 528»)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя (надалі –ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2008 року позивач звернувся до Господарського суду м.Севастополя з позовом, в якому просить, визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя №0000162301/0 від 20.03.2008 про визначення ТОВ "Будівельне управління 528" суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 85191,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя №0000162301/0 від 20.03.2008 року винесено з порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 23 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя №0000162301/0 від 20.03.2008 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 85191,70грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено, пункт 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя №0000162301/0 від 20.03.2008 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 85191,70грн."

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким фактично погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача і відсутність підстави для визначення зобов’язання за спірним податковим повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом 06.03.2008 року було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Будівельне управління 528" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 22.12.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої було складено акт від 06.03.2008 №57/10/23-130/34670239/12.

На підставі складеного акту від 06.03.2008 року ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя 20.03.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000162301/0 від 20.03.2008 року про визначення ТОВ "Будівельне управління 528" суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 85191,70грн., у тому числі: основний платіж –62011,25грн., штрафні санкції –23180,45грн.

З матеріалів справи вбачається, що установчими зборами учасників ТОВ «Будівельне управління 528»- членами трудового колективу структурного підрозділу ВАТ "Харківметробуд" (протокол установчих зборів від 16.12.2006 №1) було створено товариство за мети "взяття в оренду майнового комплексу відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд".

Відповідно до рішення установчих загальних зборів від 16.12.2006 року було створено ТОВ "Будівельне управління 528" для взяття в оренду майнового комплексу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд". Відповідно до Статуту Товариства- загальні збори є вищим органом товариства. Після прийняття рішення про оренду цілісного майнового комплексу члени трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу засновують господарське товариство, яке має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створено це товариство.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст.6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства (ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно із ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оскільки постановою Господарського суду м. Севастополя від 27.07.2007 року по справі №20-6/152 за позовом Туренко К.П. до ТОВ "Будівельне управління 528" та ВАТ "Харківметробуд" про визнання договору оренди від 18.05.2007 року недійсним, встановлено, що договір оренди цілісного майнового комплексу від 18.05.2007 року укладений у відповідності до діючого законодавства та в задоволені позову відмовлено, то відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом першої інстанції, на підставі наявних доказів, правильно зроблено висновок, що оскільки ТОВ "Будівельне управління 528" утворено з членів трудового колективу структурного підрозділу за процедурою, встановленою статтею 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то прийняття додаткового рішення про приєднання до орендаря структурного підрозділу Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не потребується.

Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи, сума залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд" передається безкоштовно орендарю для погашення кредиторської заборгованості підрозділу (пункт 1.2 договору оренди цілісного майнового комплексу від 18.05.2007 року). Наведене положення договору внесено на підставі протоколу №2 від 16.05.2007 року засідання комісії з оцінки цілісного майнового комплексу відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд" та акту оцінки (додаток №2 до договору оренди), згідно з яким сума кредиторської заборгованості розрахована на підставі акту інвентаризації №53 розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами, який підписаний як працівниками відособленого підрозділу так і від ВАТ "Харківметробуд".

Прийняття кредиторської заборгованості відображено у бухгалтерських документах товариства, які були надані відповідачу при проведенні перевірки, та порушень у зв’язку зі відображенням у них кредиторської заборгованості не встановлено. На балансу відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд" станом на 30.06.2007 року не могла враховуватися кредиторська заборгованість, оскільки вона була передана на баланс, як і весь цілісний майновий комплекс за актом прийому-передачі від 18.05.2007 року ТОВ "Будівельне управління 528" (додаток №3 до договору оренди).

Отже, доводи відповідача, що при розгляді справи не встановлено прийняття ТОВ "Будівельне управління 528" кредиторської заборгованості окремого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд" згідно з умовами договору оренди не відповідає дійсності та не приймається судовою колегією касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що договором оренди на орендодавця покладений обов’язок «передати безоплатно залишки коштів у касі та на розрахункових рахунках відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд" орендарю для погашення кредиторської заборгованості відособленого підрозділу "Будівельне управління 528" ВАТ "Харківметробуд". Передання коштів проведено у відповідності до умов договору та відповідач не міг здійснювати перегляд положень договору та нараховувати податкові зобов’язання при передачі прав та обов’язків при реорганізації та укладенні договору оренди.

Отже, в порушення вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частини першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

На підставі вимог чинного законодавства визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 62011,25грн. та застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 23180,45грн. передбачає вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" грошових коштів у зазначених сумах. Це дає підстави для кваліфікації спірного податкового повідомлення-рішення відповідача, як його втручання у право власності позивача.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що дії позивача не завдають будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів. За відсутності такої шкоди чи загрози її завдання позивачу були неправомірно визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток та необґрунтовано застосовані штрафні санкції з податку на прибуток. Слід також враховувати, що актом перевірки не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намагання ТОВ "Будівельне управління 528" приховати доходи.

Наведені вище обставини дають підстави для висновку про те, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя від 20.03.2008 №0000162301/0.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.17, п.1 ч.3 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень. Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення - це акт індивідуальної дії.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути визнані судом протиправними та скасовані, а недійсними відповідно до Цивільного кодексу України можуть бути визнані лише правочини. Суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Проводячи системний аналіз ст.ст. 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України включає наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно акту індивідуальної дії.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (ч.2 ст. 11 КАС України).

Отже, судова колегія апеляційної інстанції правильно дійшла висновку стосовно того, що необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя №0000162301/0 від 20.03.2008 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління 528»суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 85191,70грн.

Отже, колегією суддів касаційної інстанції вважає, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб не суперечить пункту 1 частини третьої статті 105, пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, судами попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м.Севастополя від 23 жовтня 2008 року в незмінній частині постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____Н.Г. Пилипчук

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак