Решение № 18891663, 18.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.11 р. Справа № 29/176

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, с.Розлив, Донецька область

до Відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”, смт.Велика Новосілка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 254052,00грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю,-

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, с.Розлив, Донецька область, (далі Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”, смт.Велика Новосілка, Донецька область (далі Відповідач), про стягнення заборгованості у розмірі 254052,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №20 від 15.09.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №20 від 15.09.2008р., видаткової накладної, претензії від 26.08.2010р №98, претензії від 11.04.2010р. №4, акт звірки з контрагентом станом на 01.01.2009р., акт звірки станом на 01.01.2010р, акт звірки станом на 01.01.2011р.

14.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані: довідка про юридичну адресу та рахунки, довідка про відсутність надходження часткових оплат від Відповідача, довідка про відсутність інших правовідносин між Державним підприємством „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України та Селянськоим (фермерським) господарством „Костянтин”, акт звірки з контрагентом за період з 01.09.2008р по 01.09.2011р., належним чином завірені копії правоустановчих документів.

28.09.2011р. через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій останній погоджується з позовними вимогами позивача, та не заперечує проти задоволення цих вимог , а також надав заяву про надання відстрочки в порядку ст.83 ГПК України.

10.10.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про надання згоди про розстрочку виконання рішення суду по справі №29/176 згідно заяви та наданого графіка Відповідачем.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008р. між Державним підприємством „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України та Селянським (фермерським) господарством „Костянтин” (Покупець) було укладено договір №20, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується передати, а Покупець оплатити та прийняти наступну кількість сільськогосподарської продукції.

У розділі 2 Договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

За домовленістю сторін, можливе відстрочення платежу отриманого товару за умовою сплати на протязі 15 банківських днів з моменту отримання (60% оплати до 30.09.2008р, 40% до 30.12.2008р.).

У розділі 6 Договору Сторони дійшли згоди щодо строку дії договору та встановили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами , діє до виконання сторонами усіх зобовязань зазначеного Договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 254052 грн., що підтверджується накладною № 76 від 30.09.2008р. на суму 254 052 грн.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей від 15.09.2008р.

Внаслідок цього обовязок передачі товару Продавцем вважається виконаним.

Згідно умов договору повний розрахунок за отримане насіння озимої пшениці „Куяльник” -1 в кількісті 141 140кг. на суму 254 052грн. повинен був проведений до 30.12.2008р.

Станом на 30.12.2008р. розрахунок не був проведений.

Позивачем вручено Відповідачу претензію №4 від 11.07.2011р. з вимогою здійснити оплату у розмірі 254 052грн.

Відповідачем оплата на була здійснена, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 254052 грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №20 від 15.09.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 254052 грн., але Відповідачем, незважаючи на настання строку оплати, не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Продавцем своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу визнає.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 254052 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 254052 грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

28.09.2011р. Відповідач Селянське (фермерське) господарство „Костянтин”, смт.Велика Новосілка, Донецька область звернувся з заявою №б/н від 28.09.2011р., в якій просить розстрочити виконання судового рішення на 10 місяців, за наступним графіком:

Позивач у заяві № б/н та б/д не заперечує проти розстрочки виконання рішення строком на 10 місяців згідно графіку сплати боргу наданим відповідачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обовязком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обовязок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Тобто, підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи, що Позивач не заперечує проти надання розстрочки, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача. У звязку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на незаперечення Позивача, суд дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання рішення строком на 10 місяців згідно наданого графіку підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України”, с.Розлив, Донецька область до Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”, смт.Велика Новосілка, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 254052,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”, (85500, Донецька область, Великоновосілківський район,смт.Велика Новосіливка, провулок Бригадний, б.1, корпус А, код ЄДРПОУ 31844105, р/р 2600913472 Райфайзен банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України”, (85544, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Розлив, вул.Леніна,32, код ЄДРПОУ 00848351, р/р 26002310116901 у відділенні №1 ПАТ „Енергобанк” м.Курахове, МФО 300270) заборгованість у розмірі 254 052,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Костянтин”, (85500, Донецька область, Великоновосілківський район,смт.Велика Новосіливка, провулок Бригадний, б.1, корпус А, код ЄДРПОУ 31844105, р/р 2600913472 Райфайзен банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Забойщик” Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України”, (85544, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Розлив, вул.Леніна,32, код ЄДРПОУ 00848351, р/р 26002310116901 у відділенні №1 ПАТ „Енергобанк” м.Курахове, МФО 300270) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 2540,52грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. Розстрочити виконання рішення по справі № 29/176 строком на 10 місяців за наступним графіком:

У судовому засідання 18.10.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2011р.