№ 18861901, 18.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-1921/10 Головуючий у 1-й інстанції: Стратович О.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щомісячної доплати, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2010 позов задоволено частково: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 доплати не у відповідності із ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними; стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_2 5330,80 (п'ять тисяч триста тридцять гривень вісімдесят копійок) доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 червня 2010 року по 31 листопада 2010 року; стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 56,71 грн. на користь держави; в решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка проживає та працює у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно до абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 39 Закону № 796).

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 39 Закону № 796).

Зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», положеннями якого встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат у 2010 році, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої у 2010 році не зупинялась.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, щомісячна доплата у 2010 році відповідачем неправомірно виплачувались на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою обмежені права позивача, порівняно з правами, встановленими положеннями ст. 39 Закону № 796, а тому застосуванню підлягає саме остання, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не спростовано апелянтом.

В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з того, що позивачем був заявлений позов до неналежного відповідача, що не було враховано судом першої інстанції.

Так, із аналізу вищезазначених положень ч. ч. 2, 3 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 № 796, а також із змісту абз. 5 п. 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. № 936 вбачається, що щомісячна доплата працюючим особам виплачується за місцем роботи.

В свою чергу, згідно наявної у матеріалах справи довідки (а. с. 6) позивач з 01.01.1997 по момент видачі даної довідки 08.11.2010 працювала в Олевській міській раді, а тому саме остання є належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог, а не УПСЗН Олевської районної державної адміністрації Житомирської області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2010 задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2010 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 доплати не у відповідності із ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними; стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_2 5330,80 (п'ять тисяч триста тридцять гривень вісімдесят копійок) доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 червня 2010 року по 31 листопада 2010 року; стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 56,71 грн. на користь держави та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даних позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2010 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: