Постановление суда № 188006, 16.08.2006, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2006 року м. Чернівці

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого: Яремка В.В. Суддів: Давнього В.П., Петлюка В.І.

секретаря Михайлюк Т.Д. за участю представника позивача Білянського М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Обласного державного комунального підприємства " Чернівціоблтепломережа" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 червня 2006 року в справі за позовом Обласного державного комунального підприємства " Чернівціоблтепломережа" ( далі - підприємство) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію , -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року підприємство звернулося до суду з даним позовом.

Позивач зазначав, що відповідачам, які проживають за АДРЕСА_1, підприємством надаються послуги з центрального водяного опалення та гарячого водопостачання. Однак, внаслідок несвоєчасного оплати вказаних послуг за період з 1 лютого 1997 року по 1 січня 2006 року за ними утворилася перед підприємством заборгованість в сумі 2065 грн. 31 коп.

Вказану суму боргу позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 червня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі підприємство просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову на суму 673 грн. 64 коп..

Посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вважає, що судом не з'ясовано обставини проплати відповідачами сум за надані їм послуги, а наявні у справі докази свідчать про те, що ними проплачувалася заборгованість, що утворилася з лютого 1997 року. Тому, відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг строку давності переривався. На думку апелянта сума заборгованості, яка утворилася в межах позовної давності складає 673 грн. 64 коп.

В судовому засіданні представник апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено позовну давність, не подав доказів поважності причин пропуску

справа № 22ц-613 Головуючий у 1-й інстанції

категорія 29/31 Волошин С. О.

Доповідач Яремко В.В.

вказаного строку, а відповідачі не вчиняли дій, які б свідчили про визнання боргу. Суд також зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про застосування позовної давності.

Разом з тим, висновки суду про те, що відповідачі не вчиняли дій , які б свідчили про визнання боргу, зроблено на неповно з'ясованих обставинах. Це відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

По справі встановлено, що відповідачам, які проживають за АДРЕСА_1, підприємством надаються послуги з центрального водяного опалення та гарячого водопостачання. Однак, внаслідок несвоєчасного оплати вказаних послуг за період з 1 лютого 1997 року по 1 січня 2006 року за ними утворилася перед підприємством заборгованість в сумі 2065 грн. 31 коп.

В апеляційній скарзі позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з березня 2001 року по 1 січня 2006 року в сумі 673 грн. 64 коп.

Зі змісту розрахункових даних за вказаний період (а.с.10-16, 22-23,30-33) вбачається, що за період з березня 2001 року по лютий 2004 року відповідачі не сплачували за надані їм послуги, внаслідок чого за ними утворилася заборгованість в сумі 1477 грн. 64 коп. Однак, надалі в період з березня 2003 по 1 січня 2006 року відповідачі переплатили порівняно з поточними нарахуваннями 471 грн. 77 коп., що свідчить про часткове погашення ними заборгованості за попередній період, тобто, свідчить про вчинення відповідачами дій по визнанню боргу за період з березня 2001 року.

Сама відповідачка ОСОБА_2 у заяві від 13 червня 2006 року ( а.с.21) позовні вимоги визнала частково і не просила відмовити в позові.

Суд першої інстанції цих обставин не врахував і ухвалив помилкове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, а саме, в межах позовної давності з урахуванням вчинення відповідачами дій , які свідчать про визнання боргу, за період з березня 2001 року по грудень 2005 року на суму 673 грн. 64 коп ( з розрахунку: 2165 грн. 71 коп. (сума нарахувань за вказаний період) - 1484 грн. 35 коп( сума сплачених платежів, в т.ч. тих, що свідчать про визнання боргу) - 7 грн. 72 коп. (суми перерахунку)).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог слід стягнути судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.64, 67 ЖК України, ст. 714 ЦК України, ст.ст. 209,218, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Обласного державного комунального підприємства " Чернівціоблтепломережа" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 червня 2006 року скасувати.

Позов Обласного державного комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, солідарно, на користь Обласного державного комунального підприємства " Чернівціоблтепломережа", р/р 26035301826784 в ПІБ м. Чернівці, МФО 356163, код 05431689, 673 грн. 64 коп. -заборгованості за теплову енергію.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Обласного державного комунального підприємства " Чернівціоблтепломережа", р/р 26035301826784 в ПІБ м. Чернівці, МФО 356163, код 05431689 з кожної по 12 грн. 75 коп. -витрат по сплаті судового збору та по 9 грн. 78 коп. - понесених витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільних справ .

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави по 25 грн. 50 коп. - судового збору (державного мита) з кожної.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .