Решение № 18760889, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7329/11

вх. № 7329/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 3-ї особи <Текст >

відповідача - не з"явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Дакорт", м. Харків 3-я особа <Текст >

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1892,90 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №ДХВ - 000674 від 22.07.10р. 1022,97 грн. пені, 373,89 грн. відсотків та судові витрати.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані суду докази, суд встановив, що 22.07.10р. між сторонами було підписано договір №ДХВ-000674. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі (п.4.1 договору - 7 днів з дня отримання товару). Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 1892,90 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується накладними №ДХВ-086612 від 24.12.10 та №ДХВ-017438 від 28.02.11, але оплату його вартості не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1892,90 грн.

28.02.11 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони підтвердили наявну у відповідача заборгованість перед позивачем в сумі 1892,90 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 1892,90 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2.1 та п. 5.2.2 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені та відсотків. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нараховані позивачем пеня в сумі 166,82 грн. та 373,89 грн. відсотків відповідають умовам договору та вимогам законодавства і підлягають стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 856,15 пені слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (61036, м. Харків, вул. Матросова, 20, код 36394005, рах. 26008158617 в Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, м. Київ) - 1892,90 грн. заборгованості, 166,82 грн. пені, 373,89 грн. відсотків, 75,46 грн. державного мита та 174,58 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

<Текст >