Постановление суда № 1872597, 11.06.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2008 року місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бараненка І.І.,суддів: Маслія В.І., Саприкіної І.В.,

при секретарі судового засідання Калініній Л.М.,

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 8 червня 2007 року в адміністративній справі за позовом ЗАТ «Торговий дім «Інтерсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Постановою господарського суду м. Києва від 8 червня 2007 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0007322302/2, №0007312302/2 та №0000612312/0 від 01.02.2007р.; повідомлення-рішення №0007312312/3, №0007322312/3 та №0007332312/3 від 27.04.2007р. Стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь ЗАТ «Торговий дім «Інтерсервіс» 3,40грн. судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районні м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Торговий дім «Інтерсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2006р. за результатами якої складено акт №370/23-02/24938998 від 13.08.2006р.

Згідно з висновками акту, податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у звязку з виявленим порушенням ст.4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Трейд Капітал Сіті» був укладений договір №03/11-2003 від 3.11.2003р. про надання послуг, повязаних з організаційним забезпеченням інформаційно-рекламної діяльності позивача, розробки та здійснення конкретних інформаційно-рекламних проектів, розміщення рекламних матеріалів позивача в ефірі національного та регіонального радіо.

За договором ТОВ «Трейд Капітал Сіті» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 19 721063,23 грн., в т. ч. ПДВ 3286843,85 грн., які були внесені до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а сума ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Відповідно до абз.1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.. 9 цього Закону.

Таким чином, в разі видачі контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України «Про податок на додану вартість», останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також Законом України «Про систему оподаткування» та Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено обовязку та не надано права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

Крім того, в разі невиконання контрагентами покупця своїх зобовязань по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість не впливає на угоди, що укладаються в ході діяльності підприємства та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про відсутність права у позивача на податковий кредит згідно податкових накладних, складених ТОВ «Трейд Капітал Сіті» є помилковим.

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ЗАТ «Торговий дім «Інтерсервіс» було включено до податкового кредиту 100000 грн., не підтверджені податковою накладною, тобто завищено податковий кредит по ПДВ за червень 2005р. на суму 100000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано податкову накладну №06 від 03.06.05 р. на загальну суму 600000 грн., в т.ч. ПДВ 100000 грн., виданою ТОВ «Брейн Пауер Буд» (т.ІІ а.с.45), яка за своєю формою та змістом відповідач вимогам пп..7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та має всі необхідні реквізити. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що підстав для неприйняття до податкового кредиту 100000 грн. за податковою накладною № 06 у відповідача не було.

Що стосується визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток, необхідно зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки встановлено заниження позивачем валових доходів у звязку з не включенням до їх складу коштів, що надійшли від ТОВ «Техінвест-сом» згідно банківської виписки по договору №26/10-04-30, а також внаслідок часткового не включення до валового доходу коштів, отриманих по інвестиційним договорам з фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пп.1.7 п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Проте, в акті дані вимоги Порядку не виконані, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно недоведеності зазначених обставин, що не спростовується твердженнями апеляційної скарги.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, всупереч доводам апелянта, правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовано задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 8 червня 2007 року в адміністративній справі № 32/179-А без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий підпис І.Бараненко

Судді: підпис В.Маслій

підпис І.Саприкіна

ДАНУ УХВАЛУСКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ __ЧЕРВНЯ 2008 РОКУ