№ 18679148, 04.10.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

04.10.2011                                                                                 Справа № 2а/2570/4632/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03 жовтня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Галенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 763,60 грн. та фінансову санкцію в розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не поданий до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та не сплачено страхові внески. В зв’язку з неподанням відповідачем розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивачем прийнято рішення про застосування фінансової санкції в розмірі 170,00 грн.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив свою явку в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області в якості платника страхових внесків, під реєстраційним номером 0471 та встановлено розмір страхових внесків 33,2 % (а.с. 4).

Згідно пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення правовідносин) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону є платниками страхових внесків до солідарної системи.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та несе обов’язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Як вбачається з копії акту № 5 від 04.04.2011 року (а.с. 8) ПП ОСОБА_1 не подано за 2010 рік Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Згідно листа Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області № 471/9/17-012 від 26.08.2011 року (а.с. 7) та розрахунку, який зазначений в позовній заяві, сума страхових внесків становить 763,60 грн.

У зв’язку з не сплатою відповідачем страхових внесків позивачем було прийнято рішення № 56 від 11.04.2011 року (а.с. 5) про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки визначені законодавством в сумі 170,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем рішення № 56 від 11.04.2011 року до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по сплаті фінансової санкції в розмірі 170,00 грн. та по сплаті страхових внесків в розмірі 763,60 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

<Список >

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області (вул. Центральна, 6, м. Носівка, Чернігівська область, р/р 2560630301308 у філії відділення Ощадбанку № 3261, МФО 343262, код 14254112) заборгованість по страховим внескам в розмірі 763 (сімсот шістдесят три) грн. 60 коп. та фінансову санкцію в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

<Поле для вводу тексту >

Суддя                                                                                           Непочатих В.О.