№ 18665613, 14.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2777/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) до державної податкової інспекції у м. Іллічівську (далі ДПІ у м. Іллічівську), в якому позивач просить визнати нечинним (протиправним) податкове повідомлення-рішення № 0000741701/0 державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 23.03.2011 року.

У своєму позові позивачка зазначила, що на підставі акту перевірки від 12.03.2011 року № 472/17-01/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п. 4.1., пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.1.0.2008 року по 31.12.2008 року на суму 55432,33 грн., було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 року № 000074101/0, яким визначено суму податкового зобовязання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 69290,00 грн. Позивачка вважає таке рішення протиправним, оскільки воно ґрунтується виключно на висновках акту перевірки контрагента позивачки, згідно з якими ТОВ «Крмплект Трейд Сервіс»має ознаки фіктивності та не надавало звітність з податку з жовтня 2009 року по березень 2010 року. Спростовуючи такий висновок, позивачка розяснює обставини здійснення господарських операцій з контрагентом за спрощеною системою без укладання договорів шляхом виставлення та оплати відповідних рахунків-фактур за попереднім замовленням, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України. Позивачка визначає обсяги поставки від зазначеного контрагенту у жовтні, листопаді, грудні 2008 року та надає відповідні рахунки-фактури, видаткові накладні та платіжні доручення про сплату товару. Транспортування та вантажні роботи здійснювались позивачкою самостійно за допомогою власного автомобілю. Отже, замовлення та отримання товару від ТОВ «Крмплект Трейд Сервіс»здійснювалось в межах господарської діяльності позивачки. Посилаючись на норми Цивільного кодексу позивачка також вказує на безпідставність визнання угод нікчемними. Крім того, у позові зазначено про відсутність звязку між дотриманням вимог податкового законодавства контрагента та виконання таких вимог позивачкою.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 4 а.с. 6-13), в яких зазначив, що перевіркою було встановлено порушення позивачкою п. 3 ст. 5, ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податкові зобовязання на суму 7675961,00 грн., пп. 7.4.1. п.7.4., пп. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит про податку на додану вартість у сумі 7917586,00 грн., ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до вигодо набувача. Одним із постачальників позивачки було ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», перевіркою якого встановлено, що всі операції купівлі-продажу ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемним, не встановлено факту передачі товару від продавця до покупця, у звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, тобто, ведення податкового обліку безтоварних операцій, повязаних з податковою вигодою третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту. Посилаючись на норми ст. 49 Господарського кодексу України, статей 215, 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, а також ч. 19 ст. 2 та ст. 9 Бюджетного кодексу України, відповідач вказує на нікчемність правочинів, що укладались між позивачем та ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», як правочину, який порушує публічний порядок. Крім того, на запит до позивачки про надання первинних бухгалтерських документів копії затребуваних документів не були надані.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

З 18.02.2011 року по 03.03.2011 року ДПІ у м. Іллічівську проведено виїзну планову перевірку СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12.03.2011 року № 472/17-01/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 10-24).

Зазначеним актом перевірки були встановлені порушення СПД-ФО ОСОБА_1 пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про порядок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ, внаслідок чого занижено ПДВ за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року на суму 55432,33 грн., а також ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м.Іллічівську прийняло податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 року № 0000741701, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 69290,00 грн., в тому числі за основним платежем 55432 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13858 грн. (т. 1 а.с. 25).

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що перевірка СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства здійснювалась за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, тоді як встановлені порушення датуються періодом з жовтня по грудень 2008 року.

При цьому з 25.02.2010 року по 10.03.2010 року відповідачем проводилась виїзна планова перевірка СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.03.2010 року №646/17-01/НОМЕР_1, яким було встановлено порушення позивачкою пп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на суму 351,00 грн. (т. 4 а.с. 73-79).

Таким чином, період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року був предметом іншої виїзної планової перевірки, якою не встановлено жодних порушень з боку позивачки за цей час, тоді як перевіряючи дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за ці періоди під час виїзної планової перевірки, що мала місце з 18.02.2011 року по 03.03.2011 року, податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень та тим самим видав акт перевірки, який містить дані, що суперечать даним, викладеним цим же органом за той же проміжок часу в іншому акті перевірки. За таких обставин інформація, що міститься в акті перевірки від 12.03.2011 року № 472/17-01/НОМЕР_1 щодо виявлених з боку СПД ФО ОСОБА_1 порушень не може розглядатися судом як достовірна, оскільки вона спростовується іншим актом перевірки, складеним тим же самим податковим органом.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на той факт, що в акті перевірки від 10.03.2010 року № 646/17-01/НОМЕР_1 було зазначено про те, що в ході проведення документальної перевірки було зроблено запити на проведення зустрічних перевірок по податковим накладним, включених до складу податкового кредиту, а саме, до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Комплект Трейд Сервіс». В акті, крім цього, зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку СГД-фізичної особи ОСОБА_1 буде складено додатковий акт про вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки на підставі п. 1 ч. 6 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Разом з тим, додатковий акт відповідно до вимог зазначеної норми права складено не було. Крім того, як вбачається з акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 31.03.2010 року від 29.07.2010 року № 4724/23-1/34872664 (т. 4 а.с. 33-52), зазначена перевірка проводилась не на підставі відповідного запиту ДПІ у м. Іллічівськ з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, а з інших правових підстав. При цьому органом, який здійснював перевірку не досліджувались окремі угоди, укладені згаданим підприємством.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року позивачем було задекларовано суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»(іпн 348726615548) у розмірі 26746,00 грн. (т. 1 а.с. 28-34). Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2008 року позивачем задекларовано суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»(іпн 348726615548) у розмірі 15249,33 грн (т. 1 а.с. 36-42), а відповідно до аналогічної декларації за грудень 2008 року у розмірі 13436,66 грн. (т. 1 а.с. 45-50).

Суми податку на додану вартість, які відповідно до вищезазначених податкових накладних були узгоджені позивачем, були сплачені ним до державного бюджету, що підтверджується копіями платіжних доручень від 17.11.2008 року № 716 (т. 1 а.с. 35), від 17.12.2008 року № 736 (т. 1 а.с. 44), від 29.01.2009 року № 751 (т. 1 а.с. 51).

З матеріалів справи вбачається, що відносини позивачки з ТОВ «Комплект Трейд Сервіс» полягали у поставці останнім компютерних товарів на замовлення позивачки, яке, в свою чергу, формувалось на підставі замовлень відповідного товару від контрагентів позивачки. Поставка відбувалась шляхом виставлення рахунків-фактур, підписання видаткових накладних під час фактичного отримання замовленого товару та передачею відповідних податкових накладних.

Так, з реєстру отриманих та виданих податкових накладних вбачається, що у жовтні 2008 року позивачем було отримано податкові накладні, видані ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»від 07.10.2008 року № 2 на суму ПДВ 4126,17 грн., від 14.10.2008 року № 15 на суму ПДВ 1208,83 грн., від 17.10.2008 року № 1 на суму ПДВ 890,50 грн., від 20.10.2008 року № 18 на суму ПДВ 4440,00 грн., від 23.10.2008 року № 16 на суму ПДВ 14949,17 грн., від 27.10.2008 року № 17 на суму ПДВ 1131,67 грн., всього за місяць на суму ПДВ 26746,34 грн. (т. 1 а.с. 61-63).

Вищезазначені податкові накладні надані позивачем до суду (т. 1 а.с. 67, 156,189, 209, 244, т. 2 а.с. 18). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2007 року ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»було зареєстровано платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 54), що також підтверджується відповідачем в акті перевірки, де зазначено, що останнє було зареєстровано платником податку на додану вартість до 29.07.2010 року, тобто, на час здійснення господарських операцій ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»мало право видавати податкові накладні.

На підтвердження факту отримання позивачкою товару у жовтні 2008 року нею надані до суду рахунки фактури, що виставлялись ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», зокрема, від 07.10.2008 року № СФ-0001053 (т. 1 а.с. 65), від 14.10.2008 року № СФ-0001073 (т. 1 а.с. 157), від 17.10.2008 року № СФ-0001076 (т. 1 а.с. 190), від 20.10.2008 року № СФ-0001085 (т. 1 а.с. 210), від 23.10.2008 року № СФ-0001102 (т. 1 а.с. 249), від 27.10.2008 року № СФ-0001124 (т. 2 а.с.19), а також видаткові накладні, які підписувались під час отримання товару, а саме: від 07.10.2008 року № РН-0001053 (т. 1 а.с. 66), від 14.10.2008 року № РН-0001073 (т. 1 а.с. 158), від 17.10.2008 року № РН-0001076 (т. 1 а.с. 191), від 20.10.2008 року № РН-0001085 (т. 1 а.с. 211), від 23.10.2008 року № РН-0001102 (т. 1 а.с. 246), від 27.10.2008 року № РН-0001124 (т. 2 а.с. 20).

Крім того, у матеріалах справи містяться докази оплати отриманого від ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»товару у вигляді відповідних платіжних доручень (т. 1 а.с. 64, 156, 189, 209, 244, т. 2 а.с. 8).

Факт використання в оподатковуваних господарських операціях отриманих товарів, під час придбання яких позивачкою були сплачені суми ПДВ постачальнику таких товарів, та які були віднесені до складу податкового кредиту за відповідний період, підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять номенклатуру та обсяги реалізації товарів, що повністю відповідає номенклатурі та кількості придбаних товарів у ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», довіреностями на отримання від позивачки цінностей тощо (т. 1 а.с. 67-235, т. 2 а.с. 1-44).

Згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2008 року протягом зазначеного періоду позивачкою було отримано податкові накладні, видані ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»від 03.11.2008 року № 2, від 06.11.2008 року № 3, від 10.11.2008 року № 4, від 12.11.2008 року № 5, від 13.11.2008 року № 6, від 17.11.2008 року № 7, від 18.11.2008 року № 10, від 19.11.2008 року № 11, від 24.11.2008 року № 13, від 26.11.2008 року № 16, від 27.11.2008 року № 17, від 28.11.2008 року № 18 на загальну суму ПДВ 15249,33 грн. (т. 2 а.с. 48-50). Вищезазначені податкові накладні надані позивачем до суду (т. 2 а.с. 53, 83, 107, 127, 139, 158, 169, 201, 223, 236, 245, т. 3 а.с. 4)).

На підтвердження факту отримання позивачкою товару у листопаді 2008 року нею надані до суду рахунки-фактури, що виставлялись ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», зокрема, від 03.11.2008 року № СФ-0001139 (т. 2 а.с. 51), від 06.11.2008 року № СФ-0001152 (т. 2 а.с. 81), від 10.11.2008 року № СФ-0001168 (т. 2 а.с. 105), від 12.11.2008 року № СФ-0001175 (т. 2 а.с. 125), від 13.11.2008 року № СФ-0001193 (т. 2 а.с. 137), від 17.11.2008 року № СФ-0001197 (т. 2 а.с.156), від 18.11.2008 року № СФ-0001201 (т. 2 а.с. 167), від19.11.2008 року № СФ-0001215 (т. 2 а.с. 199), від 24.11.2008 року № СФ-0001225 (т. 2 а.с. 221), від 26.11.2008 року № СФ-0001232 (т. 2 а.с. 234), від 27.11.2008 року № СФ-0001235 (т. 2 а.с. 243), від 28.11.2008 року № СФ-0001240 (т. 3 а.с. 2), а також видаткові накладні, які підписувались під час отримання товару, датування та номенклатура товару яких збігається з датами та номенклатурою товару у відповідних податкових накладних та рахунках-фактурах (т. 2 а.с. 52, 82, 106, 126, 138, 157, 168, 200, 222, 235, 244, т. 3 а.с. 3).

Крім того, у матеріалах справи містяться докази оплати отриманого від ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»товару у вигляді відповідних платіжних доручень (т. 2 а.с. 53, 83, 107, 127, 139, 158, 166, 223, 236, 245, т. 3 а.с. 4).

Факт використання в оподатковуваних господарських операціях отриманих товарів, під час придбання яких позивачкою були сплачені суми ПДВ постачальнику таких товарів, та які були віднесені до складу податкового кредиту за відповідний період, підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять номенклатуру товару та кількість товару, що повністю відповідає номенклатурі та кількості придбаних товарів у ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», довіреностями контрагентів на отримання від позивачки цінностей тощо (т. 2 а.с. 54-250, т. 3 а.с. 1-17).

Згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2008 року протягом зазначеного періоду позивачкою було отримано податкові накладні, видані ТОВ «Комплект Трейд Сервіс» від 01.12.2008 року № 3, від 04.12.2008 року № 4, від 08.12.2008 року № 5, від 09.12.2008 року № 6, від 10.12.2008 року № 16, від 12.12.2008 року № 18, від 19.12.2008 року № 17, від 22.12.2008 року № 20 на загальну суму ПДВ 13436,66 грн. (т. 3 а.с. 21-23). Вищезазначені податкові накладні надані позивачем до суду (т. 3 а.с. 26, 51, 72, 88, 101, 148, 203, 218).

На підтвердження факту отримання позивачкою товару у грудні 2008 року нею надані до суду рахунки-фактури, що виставлялись ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», зокрема, від 01.12.2008 року № СФ-0001265 (т. 3 а.с. 24), від 04.12.2008 року № СФ-0001272 (т. 3 а.с. 49), від 08.12.2008 року № СФ-0001278 (т. 3 а.с. 70), від 09.12.2008 року № СФ-0001280 (т. 3 а.с. 86), від 10.12.2008 року № СФ-0001293 (т. 3 а.с. 99), від 12.12.2008 року № СФ-0001315 (т. 3 а.с.146), від 19.12.2008 року № СФ-0001320 (т. 3 а.с. 201), від 22.12.2008 року № СФ-0001330 (т. 3 а.с. 216), а також видаткові накладні, які підписувались під час отримання товару, датування та номенклатура товару яких збігається з датами та номенклатурою товару у відповідних податкових накладних та рахунках-фактурах (т. 3 а.с. 25, 50, 71, 87, 100, 147, 202, 217).

Крім того, у матеріалах справи містяться докази оплати отриманого від ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»товару у вигляді відповідних платіжних доручень (т. 3 а.с. 26, 51, 72, 88, 101, 148, 203, 218).

Факт використання в оподатковуваних господарських операціях отриманих у грудні 2008 року товарів, під час придбання яких позивачкою були сплачені суми ПДВ постачальнику таких товарів, та які були віднесені до складу податкового кредиту за грудень 2008 року, підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять номенклатуру товару та кількість товару, що повністю відповідає номенклатурі та кількості придбаних товарів у ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», довіреностями контрагентів на отримання від позивачки цінностей тощо (т. 3 а.с. 18-249а).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем взагалі не досліджувались первинні документи щодо вищезазначених господарських операцій позивачки, тоді як надані документи відповідають вимогам, встановленим для первинних документів чинним законодавством України, підтверджують фактичність правочинів, подальше використання отриманих товарів в оподатковуваних операціях позивачки та супроводжуються відповідними податковими накладними, оформленими у відповідності з Законом України «Про податок на додану вартість»та становлять собою правову підставу для віднесення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Викладені відповідачем в акті перевірки відомості не відповідають вимогам п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, встановлюючи порушення податкового законодавства з боку позивачки, які ніби то відбулись під час здійснення нею господарських операцій у жовтні-грудні 2008 року, та вказуючи на нікчемність таких правочинів, відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається лише на акт ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 30.10.2009 року № 578/23-1, яким встановлено, що ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»не знаходиться за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, що відбулось через рік з моменту господарських відносин цього підприємства з позивачкою та не може вважатися достовірним доказом неможливості здійснення контрагентом господарської діяльності у 2008 році, а також на акт перевірки про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 31.03.2010 року (т. 4 а.с. 33-52). При цьому з наведеного акту перевірки вбачається, що будь-які первинні документи щодо господарських операцій ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»податковим органом не досліджувались, висновок про нікчемність правочинів зроблений у звязку з припущенням щодо неможливості цим підприємством здійснювати реальну господарську діяльність через відсутність складських приміщень, персоналу, засобів для транспортування товару тощо, однак, чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо необхідного обладнання підприємства для здійснення відповідного виду господарської діяльності. Крім того, як вбачається з акту перевірки у період з жовтня по грудень 2008 року ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»подавав декларації з податку на додану вартість, які мали позитивне значення з податку на додану вартість.

Такий висновок податкового органу, який не фіксує жодних фактів, не посилається на первинні документи та не підтверджується будь-якими доказами, не може бути підставою для твердження про неправомірне формування позивачкою податкового кредиту, особливо враховуючи той факт, що податковим органом окремо не досліджувався факт товарності господарських операцій, беручи до уваги наявні у неї первинні документи.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на опис документів, які були надані позивачкою на запит ДПІ у м. Іллічівську від 21.09.2010 року № 23893/17-01 (т. 4 а.с. 80-81), з якого, на думку відповідача, вбачається, що до податкового органу позивачкою не надавались документи, які були надані до суду, оскільки зазначений опис не містить переліку конкретно визначених документів, а також позначок щодо кількості аркушів документів, які були надані, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення факту надання або ненадання документів у необхідному обсязі. У будь-якому випадку документи, що підтверджують фактичність отримання позивачкою товару від ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»протягом 2008 року надані до суду, та у своєї сукупності свідчать про реальність здійснюваних господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, однак, позивачем не надано доказів щодо знаходження зазначених вище фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Частиною 2 ст. 71 КАС встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Втім, всупереч вказаним нормам відповідач не надав до суду жодних доказів на підтвердження фактів порушень, викладених в акті перевірки.

Крім того, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у звязку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного суду від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Комплект Трейд Сервіс», субєктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд вважає безпідставними висновки ДПІ у м. Іллічівську про нікчемність правочинів, які мали місце між позивачкою та ТОВ «Комплект Трейд Сервіс»

На підставі встановленого, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 23.03.2011 року № 0000741701, яким збільшено суму грошового зобовязання ОСОБА_1 за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 69290,00 гривень, в тому числі за основним платежем 55432,00 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями 13858, 00 гривень.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14.10.2011 року.

СуддяС.М.Корой

14 жовтня 2011 року