Решение № 18622122, 04.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2011 Справа № 5024/1718/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Одісей", м. Херсон,

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2- представник, довіреність від 01.09.2011р.;

відповідача - не прибув.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством «Одісей»договір про відступлення права вимоги від 25.08.2010.

Позивач в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає та просить вирішити спір без його участі.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між приватним підприємством «Одісей»(надалі - «позивач») та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - «відповідач») було укладено договір про відступлення права вимоги від 25.08.2010 (надалі - «договір відступлення»).

За умовами вказаного договору відповідач передав позивачеві, а позивач прийняв право вимоги, що належить відповідачеві за Договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008 з АСК «Укррічфлот»в особі філії «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім.. Комінтерну»(надалі -«боржник») щодо ремонту м'якої покрівлі компресорного залу інв. № 4210 (далі - «Основний договір»).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до наказу директора приватного підприємства «Одісей»№ 1/к-1 від 20.08.2010 було призначено директором ОСОБА_3 з 23.08.2010.

Після свого звільнення колишній директор приватного підприємства «Одісей»25.08.2010 уклав з відповідачем спірний договір.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, ч. 1 та ч. 2 даної статті визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При укладанні спірного Договору від 25.08.2010 директор приватного підприємства «Одісей»не мав повноважень на його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 p. N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні враховувати, що угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду; задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити.

2.           Визнати недійсним укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та приватним підприємством «Одісей»(код ЄДРПОУ 30424410) договір про відступлення права вимоги від 25.08.2010.

3.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса –73036, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Одісей" (код ЄДРПОУ 30424410, адреса –73000, місто Херсон, вул. Острівське шосе, 1) 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

          процесуального кодексу України "11" жовтня 2011 р.