№ 18615784, 23.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3266/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.

при секретарі Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОН” до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську про визнання противоправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «АРОН»за результатом якого позивач просить визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську від 28 березня 2011 року за № 0000422350 про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 40581 (сорок тисяч пятсот вісімдесят одну) грн. 00 копійок, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, на підставі направлення № 01-045/147 від 28.02.2011 р. ДПІ у м. Іллічівську була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово господарської діяльності ТОВ «АРОН»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки було складено Акт від 14.02.2011 р. за № 487/23-0302/32429358, на підставі якого ДПІ у м. Іллічівську було прийнято податкове повідомлення рішення від 28.03.2011 р. № 0000422350 про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 40581 грн.

Оскаржене повідомлення рішення було прийнято відповідачем на підставі встановлених в ході перевірки порушень ТОВ «АРОН»вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, та пп. 7.5.1 п. 7.5 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Висновок відповідача ґрунтувався на тому, що підприємством було завищено обсяг податкового кредиту по операціях з імпорту товарів у листопаді 2010 року, у звязку з формуванням його з сум ПДВ сплачених по вантажно митним деклараціям з митної вартості товарів, а не з договірної (контрактної), що привело до завищення податкового кредиту за листопад 2010 р. на суму 40581 грн.

Позивач зазначає, що з висновками перевіряючих не погоджується та вважає їх такими, що суперечать вимогам податкового та митного законодавства.

Позивач зазначає, що в формування податкового кредиту за листопад 2010 року, ТОВ «АРОН»віднесло суму, сплачену митним органам при розмитненні товарів які імпортувалися на митну територію України.

Платежі, передбачені діючим законодавством для здійснення митного оформлення вантажу, були сплачені ТОВ «АРОН», що було підтверджено наданими до перевірки платіжними дорученнями та вантажними митними деклараціями з відповідними відмітками митниці, що є підтвердженням сплати ПДВ підприємством.

Позивач вказує, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України № 168/97-ВР та нормами митного законодавства, які є нормами спеціального регулювання, база оподаткування встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням витрат визначених у п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням викладеного, позивач вважає правомірним формування податкового кредиту за листопад 2010 року з сум, сплачених, виходячи з митної вартості товару, зазначеної в вантажно митних деклараціях при митному оформленні імпортованого товару.

В ході розгляду справи позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у особі ДПІ у м. Іллічівську, заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, наполягав, що оспорювані повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «АРОН»зареєстроване Виконавчим комітетом Іллічівськом міської ради Одеської області 26.05.2003 р., номер реєстраційного запису 04057043Ю0020828, код за ЄДРПОУ 32429358.

Підприємство взято на податковий облік ДПІ у м. Іллічівську з 10.06.2003 р. за № 2048 та перебуває на обліку в ДПІ м. Іллічівська.

ТОВ «АРОН»є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.09.2006 р. № 21318628 НБ 408449, виданого ДПІ в м. Іллічівську, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 324293515037.

Судом встановлено, що у період з 28.02.2011 р. по 04.03.2011 р. ДПІ у м. Іллічівську була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «АРОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., про що було складено акт № 487/23-0302/32429358 від 14.02.2011 р.

За результатом перевірки податковим органом було виявлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення ТОВ «АРОН» до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2010 року (рядок 12.1 декларації з податку на додану вартість «ПДВ сплачений митним органам») фактично сплачений митним органам податок при розмитненні імпортованого товару, митна вартість якого перевищує договірну (контрактну) вартість більш ніж на 20 відсотків, що призвело до завищення податкового кредиту в листопаді 2010 р. на суму 40581 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську було виставлено податкове повідомлення рішення від 28.03.2011 р. № 0000422350 про зменшення розмірі відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 581 грн.

Перевіряючи правильність висновків відповідача, зроблених під час перевірки, дослідивши надані до суду зовнішньоекономічні договори, вантажно митні декларації, оборотно сальдові відомості по рахунках 632, 312, платіжні доручення, судом встановлено, що у відповідності з декларацією по податку на додану вартість, яку було подано позивачем за листопад 2010 р. останнім було внесено в графу 12.1 декларації суму сплаченого митним органам податку на додану вартість в розмірі 291638 грн.

Сплачений при імпорті товарів ПДВ було віднесено позивачем до складу податкового кредиту виходячи з митної вартості товару погодженою митним органом та фактично сплаченою до державного бюджету. Суд вважає, зазначені дії позивача правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення правовідносин та вимогам митного законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Виходячи з аналізу приведених норм, суд приходить до висновку, що до податкового кредиту включаються суми податку на додану вартість за операціями з ввезення на митну територію в митному режимі «імпорт»товарів, фактично сплачені на підставі вантажних митних декларацій у розмірах встановленої митними органами митної вартості.

Відповідно до пп. 7.5.2 ст. 7 Закону №168/97 - ВР для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 7.3.6 ст. 7 зазначеного Закону.

Судом на підставі наданих до суду вантажно митних декларацій та платіжних доручень встановлено факт слати податку на додану вартість при митному оформлені товару.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У звязку з наведеним суд погоджується з доводами позивача, щодо необґрунтованості висновків ДПІ та протиправності прийнятого рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОН” до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську про визнання противоправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську від 28 березня 2011 року за № 0000422350 про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 40581 (сорок тисяч пятсот вісімдесят одну) грн. 00 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2011 року.

СуддяН.В. Бжассо