Решение № 18589771, 29.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р.

Справа № 5010/1537/2011-28/79

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фірми “Назіс”

вул. Яворницького, 22/67, м. Коломия, 78200

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства

“Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв”

вул. Мазепи, 321, м. Коломия, 78200

про стягнення заборгованості в сумі 934 грн. 49 коп.

Представники сторін в судове засідання не з”явилися

ВСТАНОВИВ:

Фірма “Назіс” звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв” про стягнення заборгованості в сумі 934 грн. 49 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг електрозв”язку від 06.12.05 в частині оплати за надані послуги, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 934 грн. 49 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.08.11.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.11 та від 16.09.11, в зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладався.

Представники сторін в судові засідання жодного разу не з"явилися, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористалися, відповідач відзиву на позов не надіслав; сторони належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 01.08.11 (вих.№ 12535-536), від 10.08.11 (вих. № 13096-13097), від 16.09.11 (вих.№ 16718-719); отримання вищезазначених ухвал сторонами підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 32, 35).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судовому засіданні 29.09.11 не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами в межах строку встановленого ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06.12.05 між позивачем та відповідачем (далі - споживач) укладено договір про надання послуг електрозв”язку № б/н (а.с. 15-19).

В розділі 1 сторони погодили, що підприємство зв”язку забезпечує встановлення та підключення одного кінцевого пристрою споживача через абонентську лінію до телефонної мережі підприємства зв”язку, надає послуги електрозв”язку, перераховані в додатку 1 (а.с. 20), і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (а.с. 21).

У відповідності до умов Договору, позивач - фірма “Назіс” надавала відповідачеві - ВАТ “Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв” послуги електрозв”язку.

Пунктом 3.2.8. Договору споживач зобов”язався, своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

В порушення умов договору, відповідач за надані позивачем послуги електрозв”язку не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-13) та не спростовано відповідачем.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 934 грн. 49 коп. за надані послуги електрозв”язку, на час прийняття рішення не сплачена, відповідачем не спростована, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з ВАТ “Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв” 934 грн. 49 коп. заборгованості підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фірми “Назіс” до Відкритого акціонерного товариства “Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв” про стягнення заборгованості в сумі 934 грн. 49 коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв” ( вул. Мазепи, 321, м. Коломия, 78200; код 05755602) на користь фірми “Назіс” ( вул. Яворницького, 22/67, м. Коломия, 78200; код 22174887) –934 (дев”ятсот тридцять чотири)грн. 49 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 04.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 04.10.11