№ 18548846, 25.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/3684/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін

позивача - Ярова Л.І.

першого відповідача - не з'явився

другого відпровідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 (вх. № 3046 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.11 р. у справі № 5023/3684/11

за позовом ТОВ "АВК"

до 1). Приватного підприємства " Пакт", м. Кам'янець- Подільський

2). Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 163000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів помилково перераховані на рахунок першого відповідача грошові кошти 163000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2011 р. по справі № 5023/3684/11 (суддя Яризько В.О.) в клопотанні позивача про відмову від позову до другого відповідача та припинення провадження у справі в цій частині відмовити, позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Пакт" та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ "АВК" грошові кошти у розмірі 163000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1630,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., з посиланням на невиконання відповідачами обовязку по поверненню помилково перерахованих коштів, безпідставність відмови від позову відносно другого відповідача.

Другий відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу в якій просить рішення в частині відмови в задоволенні клопотання позивача про відмову від позову до другого відповідача та стягненні коштів з другого відповідача скасувати та провадження по справі в цієї частині припинити, посилаючись на досягнення згоди з позивачем щодо всіх наших правовідносин.

16.08.2011р. другий відповідач надав клопотання про розгляд справи в його відсутності та копію додаткової угоди №1 від 1.07.2011р. про дострокове розірвання договору поруки від 16.08.2010р.

Відповідач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що суд обґрунтовано не прийняв відмови від позову

Представники відповідачів в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що позивачем згідно платіжного доручення № 113 від 30.04.2011р. перераховані кошти в сумі 163000,00 грн. на п/р 26001013000045 в Хмельницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", одержувач коштів - ПП "Пакт", підстава перерахування - передплата за кабель згідно рахунку б/н від 30.04.2009р., що підтверджується випискою з банку № 45 за 30.04.2009р.

Однак, як зазначає позивач, він не отримував від першого відповідача рахунку з зазначеними реквізитами.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що не надано доказів того, що кошти в сумі 163000,00 грн. перераховані позивачем обґрунтовано або доказів повернення коштів першим відповідачем на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як свідчать матеріали справи позивач звертався до першого відповідача з вимогою від 04.08.2010р. про повернення помилково перерахованих грошових коштів, яка направлялась з цінним листом з описом вкладення, однак перший відповідач до цього часу не повернув грошові кошти позивачу.

Отже, враховуючи, що кошти в сумі 163000,00 грн. помилково перераховані на рахунок першого відповідача, а перший відповідач отримав кошти безпідставно, то перший відповідач зобов'язаний повернути дану суму позивачу.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 16 серпня 2010 року між позивачем та другим відповідачем укладено договір поруки, за яким другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем своїх обов'язків щодо повернення грошових коштів у сумі 163000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач пред'явив позовні вимоги до відповідачів як солідарних боржників, тобто другий відповідач є солідарним боржником з першим відповідачем та суд правомірно стягнув борг з відповідачів.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні клопотання про відмову від позовних вимог, що заявлені до другого відповідача, так як в поданій заяві позивачем не надано пояснень стосовно підстав часткової відмови та вона суперечить діючому законодавству.

Відповідно до ст. 22 ЦК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що частина перша ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як свідчать матеріали справи позивач використав своє право та пред'явив вимогу до обох солідарних боржників, доказів припинення поруки передбачених ст. 559 ЦК України позивач та другий відповідач не надали.

Колегія суддів не приймає в якості доказу додатково надану до апеляційного суду другим відповідачем копію додаткової угоди № 1 від 1.07.2011р. про дострокове розірвання договору поруки від 16.08.2010р., так як вона не надавалась до суду першої інстанції і другий відповідач не обґрунтував неможливість її подання до суду першої інстанції, а також в неї не зазначені причини розірвання договору.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що другим відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви другого відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 553, 554, 543 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011р. по справі № 5023/3684/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 25.08.2011 р.