Решение № 18546494, 04.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2628/2011(1/155)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Лізинг” /54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1/

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВ”

/54050, Миколаївська область,м. Миколаїв, вул. Глинки, 3, кв. 105/

про: стягнення 255 787,89 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по договору фінансового лізингу № 182 від 21.01.2008р. в сумі 255787,89 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позов відповідач не скористався, вимоги ухвал господарського суду від 08.08.2011 року та 05.09.2011 року не виконав. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем докази, суд –

встановив:

21.01.2008 року сторони уклали договір фінансового лізингу, у відповідності з яким позивач взяв на себе зобов’язання набути у власність та передати у користування відповідачу автомобіль КрАЗ-65055 вартістю 359000 грн., а відповідач зобов’язався сплатити лізингові платежі на умовах, у розмірі та в строки, передбачені додатком №1 до двосторонньої угоди.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач своє зобов’язання по договору від 21.01.2008 року виконав у повному обсязі, придбав автомобіль та передав його відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.01.2008 року(а.с.17).

В порушення двосторонньої угоди та вимог статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»відповідач своє зобов’язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати лізингових платежів порушив, що стало підставою для розірвання договору з 01.03.2010р., на підставі акту приймання-передачі відповідав повернув позивачу об’єкт лізингу(а.с.18).

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання припиняються, разом з тим, сторони зобов’язані виконати ті зобов’язання, які мали місце до дати розірвання угоди. Відповідач за період з 25.06.2008 року по 28.02.2010 року має борг по лізинговим платежам у сумі 200980,15 грн., що підтверджено розрахунком(а.с.6), банківськими витягами з особового рахунку(а.с.19-29).

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 25.08.2008 року по 25.04.2011 року підлягає збільшенню на 42 219,31 грн., три відсотки річних за період з 25.06.2008 року по 20.06.2011 року складають 12588,43 грн.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольни.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВ” /54050, Миколаївська область,м. Миколаїв, вул. Глинки, 3, кв. 105, код ЄДРПОУ 31821397/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Лізинг” /54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 34234628/ 200 980,15 грн. основного боргу, 42 219,31 грн. –індексу інфляції, 12 588,43 грн. –три проценти річних, 2557,88 грн. –держмита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва