Решение № 18546298, 27.09.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5016/2679/2011(8/116)

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

57500, АДРЕСА_1,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Мастер”,

54048, м. Миколаїв, вул. Лісова, 7, кв. 55,

про стягнення коштів у сумі 2715 грн. 80 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, договір № б/н від 18.05.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Мастер” (далі - відповідач) коштів у сумі 2715 грн. 55 коп., з яких: 2200 грн. грошові кошти у звязку із невиконанням умов Договору № 104 на виготовлення металоконструкцій від 17.11.2010р., 430 грн. 82 коп. збитки спричинені невиконанням умов договору; 32 грн. 18 коп. три проценти річних; 52 грн. 80 коп. втрати від інфляції, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., а також витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1000 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 15.08.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження 54048, м. Миколаїв, вул. Лісова, 7, кв. 55, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами звязку з позначкою “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

17.11.2010р. між сторонами укладено Договір № 104 на виготовлення металоконструкцій (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач здійснює замовлення на виготовлення продукції, а відповідач здійснює виготовлення замовленої продукції (перила металеві).

Відповідно до п. 1.3 Договору передача готової продукції здійснюється на підставі акта приймання-передачі продукції, з визначенням найменування, кількості, вартості продукції, загальної вартості заказу.

Згідно з п. 2.3 Договору строком виготовлення відповідачем продукції є період з 18.11.2010р. по 03.12.2010р.

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що вартість заказу складає 6000 грн.

Також п. 3.3 Договору сторони обумовили, що після узгодження та формування замовлення, позивач здійснює попередню оплату у розмірі 70 % від загальної суми замовлення, що складає 4200 грн.

Виконуючи умови Договору, позивач сплатив відповідачу 4200 грн. попередньої оплати за виготовлення металевих перил, про що свідчить квитанція прибуткового касового ордеру № 1013 від 17.11.2010р.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині виготовлення замовленої позивачем продукції перил металевих у встановлені Договором строки не виконав; при цьому 04.12.2010р. повернув позивачу 2000 грн.

21.05.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом від 18.05.2011р. з вимогою про повернення коштів у сумі 2200 грн., які є залишком суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України (далі ГК України) якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Норми названої статті кореспондуються із нормами ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України (далі ЦК України): якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 2200 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 32 грн. 18 коп. трьох процентів річних, а також 52 грн. 80 коп. втрат від інфляції, суд вважає що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальність боржника у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, встановлена за порушення грошового зобовязання. При цьому відповідачем за Договором порушено зобовязання щодо виготовлення продукції, яке не є грошовим.

Також суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 430 грн. 82 коп., які складаються із затрат на проїзд позивача до офісу відповідача, затрат на телефонні розмови, відправку претензії, відправку листа про розірвання договору, при цьому суд виходив з того, що додані в якості доказів квитки на автобус та чек на придбання картки оператора мобільного звязку МТС не є свідченням того, що позивач відвідував у місті Миколаєві саме фірму відповідача та витратив 37 грн. на телефонні розмови саме з ТОВ “Сталь Мастер” і саме з приводу невиконання останнім умов Договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1000 грн.

На обґрунтування зазначеної суми позивач додав Договір про надання юридичних послуг від 18.05.2011р. з адвокатом ОСОБА_3, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю на імя ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 24.05.2008 року, а також докази сплати послуг адвоката у розмірі 1000 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру Серії 01АААС від 18.05.2011 року.

Відповідно до Розяснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (редакція від 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Розяснення Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002 року).

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 612, 625 ЦК України, ст. 220 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Мастер” (54048, м. Миколаїв, вул. Лісова, 7, кв. 55; ідентифікаційний код 37385279) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (57500, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) коштів у сумі 2200 (дві тисячі двісті) грн. збитків; 82 (вісімдесят дві) грн. 62 коп. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 191 (сто девяносто одна) грн. 16 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; 810 (вісімсот десять) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 430 грн. 82 коп. збитків, 32 грн. 18 коп. трьох процентів річних та 52 грн. 80 коп. втрат від інфляції, - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено “03” жовтня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька