Постановление суда № 18528345, 04.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"04" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-15367/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 року у справі № 11/484-А за позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення суми

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва»(далі- ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі-ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (далі-відповідач 2) про повернення надмірно сплаченої суми земельного податку у розмірі 298300,00грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Постановою Господарського суду м. Києва від 28.11.2006 року в задоволенні позовних вимог –відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що підприємства Міністерства оборони України не включено до переліку осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначеного ст.12 Закону України «Про плату за землю».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 року, постанова Господарського суду м. Києва від 28.11.2006 року скасована та винесена нова –про задоволення позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, відповідач 12.07.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 09.1.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 року, у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилаються на порушення судом норм матеріального права, зокрема, вимог ст. 12 Закону України «Про плату за землю». При цьому, відповідач наполягає на тому, що ставки, механізм справляння податків і зборів, за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України судові рішення у даній справі переглянуто судом касаційної інстанції в межах касаційної скарги.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва»має на своєму балансі земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15, площею 14580,62 га (кадастровий номер ділянки 63:332:007, код користувача 08259275) та земельну ділянку, площею 91032,11 га (кадастровий номер ділянки 63:502:006, код користувача 08259275).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

          За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 2, п. п. 3, 19 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України слідує, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні є закон про Державний бюджет України, який на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія вказаного Закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками.

          Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік»як виняток у 2004 році, від сплати земельного податку звільняються військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік зазначених підприємств із визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням цієї пільги з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної Республіки Крим - за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

За результатом розгляду справи було встановлено, що позивач є підприємством загальнодержавної власності, застосоване на майні Збройних сил України, органом управління якого є Міністерство оборони України.

          Таким чином, позивач був звільнений від сплати земельного податку, при цьому, той факт, що позивачем подавались розрахунки з земельного податку, тобто узгоджувались суми податкового зобов’язання, визначені в розрахунках, не звільняє його від пільги та не покладає на нього обов’язку по сплаті земельного податку

          Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

          Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

          Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2007 року у справі № 11/484-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 –238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К. Голубєва

________О.В. Карась

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак Суддя Т.М. Шипуліна