Постановление суда № 18526903, 12.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року                               м. Київ                                        К-21436/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

                    Шипуліна Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008

у справі № 2-26/3701-2008А

за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство

водопровідно - каналізаційного господарства м. Джанкоя” до           Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про           скасування податкового повідомлення - рішення та повідомлень про залік пені

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Джанкоя” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення та повідомлень про залік пені.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищою адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача з питання сплати податку на додану вартість за період з 05.04.2007 по 30.10.2007 та складено акт № 1491/15-2/03348100 від 03.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014281502/0 від 18.12.2007 року про застосування штрафних санкцій у сумі 27500 грн. на підставі п.п. 17.1.7., п. 17.1, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” - за несвоєчасну сплату погоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 55000 грн. по уточнюючому документу № 4274 від 05.04.2007.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в грудні 2006 року, позивачем помилково не відображено податкові зобов’язання з податку на додаткову вартість в сумі 55000 грн. та виправлена в рядку 8.1 декларації № 3017 від 20.03.2007, самостійно нараховані штрафні санкцій в розмірі 5 %. які склали 2750 грн.

Позивачем подано до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим два уточнюючих розрахунки: № 3177 від 29.03.2007 до податкових зобов’язань з податку на додану вартість до декларації № 3017 від 20.03.2007 яким податкові зобов’язання зменшені на 55000 грн. № 4274 від 05.04.2007 до податкових зобов’язань з податку на додану вартість до декларації № 25716 від 22.01.2007, яким податкові зобов’язання збільшені на 55000 грн.. загальна сума податкових зобов’язань, задекларованих позивачем за грудень 2006 року, склала 85926 грн. та були частково самостійно сплачені в сумі 75000 грн. недоїмка за грудень 2006 року складає 10926 грн.

Також, за період з 28.09.2007 по 30.10.2007 були сплачені поточні зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 67960 грн. зокрема: за серпень 2007 року в сумі 24800 грн. та за вересень 2007 року в сумі 43160 грн.

Відповідач зарахував частину платежів, в сумі 55000 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку № 4274 від 05.04.2007 і частину, в сумі 3554,50 грн. направлено на погашення пені.

Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, без згоди платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу.

Враховуючи вищевикладене. Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те. що касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі № 2-26/3701-2008А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі № 2-26/3701-2008А залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров