Решение № 18504408, 22.09.2011, Хозяйственный суд города Киева

Дата принятия
22.09.2011
Номер дела
30/154
Номер документа
18504408
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/15422.09.11 За позовом Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України

Про стягнення 262828,96 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2. представник за довіреністю № б/н від 02.07.11.

Від відповідача ОСОБА_3. представник за довіреністю № 2405-25/534 від 09.09.11.

Від третьої особи не зявився

Рішення прийнято 22.09.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 15.09.11. по 22.09.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 42/61 про надання послуг з транспортного обслуговування від 16.11.09. в розмірі 262828,96 грн. (224 400,00 грн. основний борг, 29575,92 грн. збитки від інфляції, 8853,04 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору надав відповідачу відповідні послуги, а останній належним чином грошове зобовязання по оплаті наданих послуг з транспортного обслуговування не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 224400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.11. порушено провадження у справі № 30/154; розгляд справи призначено на 07.06.11. о 09-50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/154 було відкладено на 05.07.11. о 10-40.

05.07.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/154.

Враховуючи відрядження судді Ващенко Т.М., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.07.11. справу № 30/154 було передано судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.11. розгляд справи № 30/154 було призначено на 12.07.11. о 11-40.

В звязку із прибуттям судді Ващенко Т.М. з відрядження, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.07.11. справу № 30/154 було передано судді Ващенко Т.М.

11.07.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Приватний підприємець фізична особа ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 287190,83 грн. (224 400,00 грн. - основний борг, 34460,36 грн. - збитки від інфляції, 10531,43 грн. - 3% річних, 20199,41 грн. - пеня).

В судовому засіданні 12.07.11. представником відповідача було подано клопотання про залучення до участі в розгляд справи № 30/154 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне казначейство України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.11. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи № 30/154 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України; розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.08.11. о 11-00.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 18.08.11. не зявились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.11. у справі № 30/154 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представником відповідача в судовому засіданні 18.08.11. подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Міністерство економіки України проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, та зазначає, що подорожні листи, які є підставою для оплати послуг, були оформлені неналежним чином, а саме відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, а також позивачем не було надано до суду жодної із заявок Мінекономіки, як доказ звернення до ФОП ОСОБА_1. за наданням транспортних послуг. Відповідач вказує на те, що позивачем не було надано доказів того, що послуги передбачені Договором, були надані взагалі, у повному обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.11., розгляд справи № 30/154 було відкладено на 06.09.11. о 10-15.

Позивачем в судовому засіданні 06.09.11. подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказує на те, що 23.11.09. після завершення надання відповідних послуг, позивачем було надано відповідачу примірники актів приймання-передачі виконаних робіт № 45 (за Договором № 41/63) та № 46 (за договором № 42/61). В якості додатків до актів було додано дорожні листи та розшифровки до них.

Позивач зазначає, що вказані акти були підписані без жодних застережень з боку відповідача, сторони претензій не виявили. Станом на 23.11.10. Міністерство економіки України послуги за Договором з транспортного обслуговування № 42/61 від 16.11.09. прийняло.

Приватний підприємець фізична особа ОСОБА_1 вказує на те, що до моменту звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, у відповідача не виникало претензій щодо якості чи форми подорожніх листів за вказаними вище договорами. Послуги були прийнято відповідачем та частково оплачено.

Позивачем подана заява про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, подану 11.07.11., про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 287 190,83 грн. (224 400,00 грн. - основний борг, 34 460,36 грн. - збитки від інфляції, 10 531,43 грн. - 3% річних, 20 199,41 грн. - пеня), суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 20 199,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.09.11. о 11-20.

13.09.11. третьою особою до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надіслано письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що станом на 06.09.11. за бюджетною програмою загального фонду державного бюджету 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями» КЕВК 1172, в обліку Державної казначейської служби України зареєстрована бюджетна заборгованість у сумі 224 400,00 грн. згідно акту від 23.11.09. № 46 до Договору від 16.11.09. № 42/61, укладеного Міністерством економіки України з ПП ФО ОСОБА_1.

На даний час Міністерство економічного розвитку і торгівлі України платіжні доручення на погашення зазначеної кредиторської заборгованості до Державної казначейської служби України не надавало.

Третя особа просить суд здійснювати розгляд справи без участі її представника.

Представником відповідача в судовому засіданні 15.09.11. подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову, та зазначає, що первинні документи, а саме, подорожні листи не були оформлені належним чином.

В судовому засіданні 15.09.11. відповідачем подано клопотання, відповідно до якого останній просить суд на підставі норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 30/154 Міністерства економіки України, замінивши його правонаступником Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.11. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 30/154 Міністерства економіки України, замінивши його правонаступником Міністерством економічного розвитку і торгівлі України

В судовому засіданні 15.09.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.09.11. о 12-40.

В судовому засіданні 22.09.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.11. проти позову заперечує та просить суд відмовити Приватному підприємцю фізичній особі ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/154.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.09. між Приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) та Міністерством економіки України (Замовник) укладено Договір № 42/61 про надання послуг з транспортного обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Виконавець надає Замовнику транспортні послуги, а саме: послуги з транспортного обслуговування легковими автомобілями офіційних делегацій держав-учасниць СНД (в т.ч. експертів та представників ЗМІ) під час підготовки та проведення засідання Ради голів урядів держав-учасниць СНД в м. Ялта (АР Крим (Україна) 19-20 листопада 2009 року під головуванням Прем'єр-міністра України.

Згідно п. 1.2 Договору передбачено, що тарифи на автотранспортні послуги визначені в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 2.1 Договору, Виконавець зобовязався якісно та вчасно, відповідно до умов цього Договору та вимог, що звичайно ставляться на ринку для відповідного виду послуг, надати транспортні послуги Замовнику.

Відповідно до п. 2.7 Договору, Виконавець зобовязався надати послуги в замовленому обсязі в межах суми даного Договору.

Згідно п. 3.2 Договору, Замовник зобовязався здійснити оплату за надані Виконавцем послуги на підставі рахунку-фактури, подорожніх листів, реєстру послуг та актів приймання - передачі виконаних робіт та у порядку, встановленому розділом 4 цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору, сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором, визначається на основі тарифів Виконавця, які погоджені Замовником та визначені в Додатку № 1.

У відповідності до п. 4.3 Договору передбачено, що загальна вартість транспортних послуг за цим Договором (згідно Додатку № 3, який є невід'ємною частиною даного Договору) становить 224 400,00 грн.

Пунктом 4.4 Договору сторонами погоджено, що розрахунки здійснюються згідно п. 3.2 Договору на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури.

Відповідно до п. 8.1 Договору, сторони погодили строк його дії до 31.12.09.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору у період з 19-20 листопада 2009 р. Приватний підприємець фізична особа ОСОБА_1. на підставі подорожніх листів № 012712 від 19.11.09., № 012780 від 20.11.09., № 012747 від 19.11.09., № 012773 від 20.11.09., № 012779 від 19.11.09., № 012771 від 20.11.09., № 012759 від 19.11.09., № 012760 від 20.11.09., № 012782 від 19.11.09., № 012789 від 20.11.09., № 012713 від 19.11.09., № 012716 від 20.011.09., № 012720 від 19.11.09., № 012787 від 20.11.09., № 012769 від 19.11.09., № 012764 від 20.11.09., № 012715 від 19.11.09., № 012740 від 20.11.09., № 012741 від 19.11.09., № 012714 від 20.11.09., № 012792 від 19.11.09., № 012708 від 20.11.09. надав відповідачу послуги з транспортного обслуговування, а Міністерство економіки України прийняло вказані вище послуги на загальну суму 224400,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.09.

Спір у справі виник у звязку з невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобовязання по оплаті послуг з транспортного обслуговування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Договір, згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги з транспортного обслуговування за Договором, згідно подорожніх листів № 012712 від 19.11.09., № 012780 від 20.11.09., № 012747 від 19.11.09., № 012773 від 20.11.09., № 012779 від 19.11.09., № 012771 від 20.11.09., № 012759 від 19.11.09., № 012760 від 20.11.09., № 012782 від 19.11.09., № 012789 від 20.11.09., № 012713 від 19.11.09., № 012716 від 20.011.09., № 012720 від 19.11.09., № 012787 від 20.11.09., № 012769 від 19.11.09., № 012764 від 20.11.09., № 012715 від 19.11.09., № 012740 від 20.11.09., № 012741 від 19.11.09., № 012714 від 20.11.09., № 012792 від 19.11.09., № 012708 від 20.11.09.

Факт надання зазначених вище послуг позивачем на користь відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме, актом приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.09., згідно якого Міністерство економіки України підтвердило, що Приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 були надані автотранспортні послуги з транспортного обслуговування легковими автомобілями офіційних делегацій держав-учасниць СНД (в т.ч. експертів та представників ЗМІ) під час підготовки та проведення засідання Ради голів урядів держав-учасниць СНД в м. Ялта (АР Крим (Україна) 19-20 листопада 2009р. в повному обсязі на загальну суму 224400,00 грн.

Крім того, слід зазначити, що в акті приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.09. вказано, що сторони одна до одної претензій не мають, та даний акт є підставою для фінансових розрахунків.

Акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.09. було підписано з боку Виконавця та Замовника.

Згідно п. 4.4 Договору передбачено, що розрахунки здійснюються згідно п. 3.2 Договору на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 55 від 23.11.09. на суму 224400,00 грн. для оплати наданих послуг з транспортного обслуговування за Договором № 42/61 від 16.11.09.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги після отримання зазначеного вище рахунок-фактуру № 55 від 23.11.09.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 4.5 Договору визначено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно листа № 2103-21/129 від 01.06.10. Міністерство економіки України повідомило позивача про те, що Договір № 42/61 підписано та зареєстровано в Державному казначействі України, в звязку з чим проведення оплати послуг транспортного обслуговування за вказаним вище Договором буде здійснено в першочерговому порядку після отримання коштів з державного бюджету на вказані цілі.

Відповідно до листа № 5-12/151-1407 від 07.09.11. Державна казначейська служба України вказує на те, що станом на 06.09.11. за бюджетною програмою загального фонду державного бюджету 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями»КЕВК 1172, в обліку Державної казначейської служби України зареєстрована бюджетна заборгованість у сумі 224 400,00 грн. згідно акту від 23.11.09. № 46 до Договору від 16.11.09. № 42/61, укладеного між Міністерством економіки України та Приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобовязанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його негайного виконання у будь-який час.

Суд зазначає, що відсутність фінансування, у тому числі і бюджетного, не є підставою для припинення зобовязань, які передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Дана обставина не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність коштів не свідчить про ненастання обовязку виконання зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 1 від 22.02.11., згідно якого позивач просив погасити заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 42/61 від 16.11.09.

У відповідь на зазначений вище лист позивача, Міністерство економіки України надіслано лист № 2103-18/87 від 15.03.11., згідно якого відповідач повідомив, що оскільки подорожні листи були оформлені неналежним чином, питання щодо визначення обсягу наданих послуг, їх вартості є неврегульованим.

Посилання відповідача на те, що подорожні листи не були оформлені належним чином, в звязку з чим відповідач вважає, що позивачем не надано доказів надання відповідних послуг, передбачених умовами Договору, не приймаються судом до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується факт надання Приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1. на користь Міністерства економіки України послуг з транспортного обслуговування, відповідно до умов Договору № 42/61 від 16.11.09. в повному обсязі, та на суму, передбачену Договором.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги з транспортного обслуговування становить 224400,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 224400,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10531,43 грн. 3 % річних та 34460,36 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України було надіслано лист-претензію № 1 від 22.02.11., відповідно до якої позивач просив відповідача погасити суму боргу.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, вбачається, що відповідач повинен був сплатити свою заборгованість на протязі семи днів від дня предявлення вимоги, тобто до 01.03.11., в звязку з чим право на вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції та 3% річних виникло у позивача, починаючи з 02.03.11.

Здійснивши перерахунок суми збитків від інфляції та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5834,40 грн. - збитків від інфляції та 2582,14 грн. 3 % річних.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 224 400 (двісті двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 2582 (дві тисячі пятсот вісімдесят дві) грн. 14 коп. 3 % річних, 5834 (пять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 40 коп. збитків від інфляції, 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 16 коп. державного мита та 203 (двісті три) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 28.09.11.

Предыдущий документ : 18504401
Следующий документ : 18504414