№ 1848592, 15.07.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р.

11:30

Справа № 3/152/08

м. Миколаїв

за позовом: Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Артилерійська,19

до відповідача: Південний державний-виробничий впроваджувальний центр нетрадиційних джерел енергії «Бояр», м. Миколаїв, вул.. Леніна,67

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4652,30 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

При секретарі судового засідання Вязовському М.А.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Задверняк К.Д., довіреність від 03.03.2008 р.;

Від відповідача: не з’явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4652,30 грн. за період з 01.08.2007 р. по 31.05.2008 р.

Відповідач про час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, що підтверджується поштовими повідомленнями, але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих судом не надав, позов не заперечив, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та має заборгованість по відшкодуванню витрат виплаченої пенсії за період з 01.08.2007 року по 31.05.2008 р. в сумі 4652,30 грн., що підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України “Про науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до абз. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003р., ст. 24 Закону України від 13.12. 1991року „Про наукову і науково-технічну діяльність ” різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004 року № 372, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованость по відшкодуванню різниці виплаченої наукової пенсії за період з 01.08.2007 р. по 31.05.2008 р. в сумі 4652,30 грн.

Отже, на день розгляду справи визначена до сплати сума заборгованості залишилась не сплаченою.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Південного державно-виробничого впроваджувального центру нетрадиційних джерел енергії «Бояр»(вул. Леніна,67, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 13867456) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська,19, код ЄДРПОУ 20876125) 4652,30 грн. заборгованості.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.Г. Смородінова