Решение № 18464474, 22.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.2011 Справа № 5008/1243/2011

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Альпен Карпатен”, с. Шернборн Мукачівського району

про стягнення заборгованості в сумі 374000 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача не зявився (явка на власний розсуд)

Від відповідача ОСОБА_2, (представник за дорученням від 21.09.2011 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Альпен Карпатен”, с. Шернборн Мукачівського району про стягнення заборгованості в сумі 374000 грн.

Представнику відповідача розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Письмовою заявою (вх. № 9289/2011 від 22.09.2011 року) відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить відстрочити виконання рішення суду строком на 1 місяць, через обставини реального його виконання.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 374000 грн. основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору купівлі продажу № 01 від 03.12.2009 року, товар (обладнання), підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- накладними: № 01 від 22.12.2009 року та № 01 від 02.02.2010 року;

- актами взаємозвірки розрахунків станом на 01.04.2010 року, на 01.06.2010 року та на 01.08.2011 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1243/2011

від 22.09.2011 року

Заявлені вимоги позивача (претензія № 1 від 15.03.2011 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є поставка товару (обладнання) (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість поставленого товару (обладнання) є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Між тим, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно державну значимість діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1243/2011

від 22.09.2011 року

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно

правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 22.10.2011 року, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альпен Карпатен” (с. Шернборн Мукачівського району, вул. Мукачівська, 13; код 34991343) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) суму 374000 (триста сімдесят чотири тисячі грн.) основного боргу та 3740 (три тисячі сімсот сорок грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 24.10.2011 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на всій території України.

Суддя Тисянчин В. М.