Решение № 18374004, 29.07.2011, Кіндратівський районний суд міста Горлівки (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Горлівки)

Справа №2-704/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

29.07.2011 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді В.І. Старовецького,

при секретарі: Н.С. Янко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення суми моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, вказавши що працював на шахті иім. А.І. Гайового з повним робочим днем під землею з 1977 по 2004 роки. Висновком МСЕК від 18.04.2008 року позивачу вперше була встановлена втрата працездатності по професійному захворюванню хронічному бронхіту в розмірі 40% і за рішенням суду Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплатив позивачу відшкодування моральної шкоди.

Після проходження тривалого лікування та обстеження в умовах медичного стаціонару з 05.04.2006 року МСЕК вперше встановила позивачу стійку втрату професійної працездатності по наслідкам другого професійного захворювання у розмірі 25%. У сукупності з першим захворюванням позивачу встановлено 65% втрати працездатності.

Однак позивач вважає, що діями відповідача йому було заподіяно і моральну шкоду тому що в наслідок втрати професійної працездатності він позбавлений можливості працювати не може займатися фізичною працею, обмежений в пересуванні, вимушений поновлювати своє здоров`я, відчуває моральні страждання, часто повинен проходити лікування, зазнає при цьому фізичну біль. Все це порушило його уклад життя, приводить до того, що позивач вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Вважає, що по аналогії з п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не повинна розповсюджуватися на вимоги про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я на виробництві. Звернувся в суд із позовом в якому просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав суду клопотання в якому просив справу розглянути у його відсутність позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача до суду не з`явився, заяв і клопотань не надав.

В силу статті 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів які маються в матеріалах справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позов до ДП «Артемвугілля»належить задоволенню частково із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗПП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з трудової книжки позивач дійсно тривалий час працював на підземних роботах повний робочій день в шахті у відповідача (а.с.5-10). Робота в шкідливих умовах в свою чергу привела до утворення у позивача професійних захворювань та втрати позивачем професійної працездатності, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 29.03.2006 року (а.с.7), довідкою МСЕК від 5 квітня 2006 року відповідно до якої у ОСОБА_1 вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний бронхіт II в ст. затухаючого загострення (а.с.26). Після проходження лікування в Інституті медицини праці, Клініка професійних захворювань, м. Київ, встановлений медичний діагноз професійного захворювання позивача хронічний бронхіт II в ст. затухаючого загострення підтвердився (а.с.28-31). Вказані факти свідчать про те що стан здоровя позивача в наслідок отриманого професійного захворювання погіршився.

Надані позивачем докази в повній мірі вказують що ушкодження здоровя ОСОБА_1 сталося при виконанні ним трудових обовязків, що в свою чергу привело як до фізичних так і до моральних страждань. Втрата працездатності привела до обмеження його можливостей вести активний образ життя в наслідок чого останній вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю.

Пункти 3, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику по справам про відшкодування моральної (не майнової) шкоди розяснюють, що моральна шкода може складатися з моральних переживань в звязку з порушенням життєвих звязків позбавлення можливостей продовження активного образу життя при настанні інших негативних наслідків. Відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності виду діяльності чи галузевої належності.

В даному випадку у суду відсутні сумніви, що вказані наслідки наступили у ОСОБА_1 в звязку з утворенням у нього професійного захворювання хронічний бронхіт II в ст. затухаючого загострення і як слідство втратою професіональної працездатності, що узгоджується з первинним висновком МСЕК по вказаному професійному захворюванню від 05.04.2006 року. Таким чином в судовому засіданні встановлено факт заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди, в наслідок отримання ОСОБА_1 професійного захворювання і як слідство втрати професійної працездатності повязаних з виконанням трудових обовязків.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості при цьому враховує ступінь втрати професійної працездатності позивача встановлений висновком МСЕК від 05.04.2006 року вперше в розмірі 25% по професійному захворюванню - хронічний бронхіт II в ст. затухаючого загострення з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої на день розгляду справи в суді, і приходить до висновку про задоволення позову в розмірі 7 500 гривень.

На підставі ст.ст. 23, 268, 1167,1168 ЦК України, 237-1 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст.ст. 10, 11, 169, 197, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533, судовий збір в сумі 120 (сто двадцять) гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: