Постановление № 18252290, 29.08.2011, Харьковский окружной административный суд

Дата принятия
29.08.2011
Номер дела
7405/11/2070
Номер документа
18252290
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2011 р. № 2-а- 7405/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Крицька Ю.О.,

представника відповідача- Горяшко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будмет"

до Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство «Будмет», звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова та просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова від 20.04.2011р. № 454 про призначення документальної невиїзної перевірки позивача, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт № 1905/18-007/32566344 від 17.05.2011р., визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо викладення в зазначеному акті документальної перевірки висновків про порушення позивачем ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст., ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що податковим органом перевірку позивача проведено без достатніх на те підстав, в порушення вимог ст., ст. 77,78 Податкового кодексу України, які передбачають вичерпний перелік обставин, за наявності яких податковий орган вправі приступити до проведення позапланової перевірки платника податків. Позивач зазначає, що у надісланому йому відповідачем наказі про проведення перевірки міститься посилання на ст. 79 ПК України, проте чітко не визначено норму, якою передбачено обставини, при виникненні яких податковий орган має право здійснювати позапланову перевірку платника податків.

Крім того, позивач зазначає, що висновки акту перевірки, складеного за результатами її проведення, не відповідають дійсності, зроблені довільно та без дослідження і врахування всіх дійсних обставин справи, що, на думку позивача, свідчить про неправомірність дій відповідача щодо викладення висновків про наявність порушення податкового законодавства в акті перевірки.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані в даній справі наказ та дії відповідача щодо проведення перевірки, а також дії щодо викладення в акті перевірки даних та висновків про виявлені порушення податкового законодавства, допущені позивачем, цілком обґрунтованими та законними. В задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення частково, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова в травні 2011 року проведено позапланову документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Донтрансторг» за період з липня по червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2011р. № 1905/18-007/32566344, згідно висновків якого встановлено порушення вимог п. 1-3,5,6 ст. 203, ст., ст. 215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними відносно угод, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах, на думку податкового органу, не отримані від постачальника та передані в порушення ст., ст. 626,629,655,656 ЦК України. Крім того, згідно висновків акту встановлено відсутність по укладених правочинах обєктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Донтрансторг».

За інформацією, наявною у відповідача, ТОВ «Донтрансторг» створено без мети здійснення господарської діяльності. Директор зазначеного підприємства надав пояснення, згідно яких він не причетний до господарської діяльності ТОВ «Донтрансторг», не обізнаний про штатну чисельність підприємства та його місце розташування. Крім того, у підприємства ТОВ «Донтрансторг» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

З отриманої інформації відповідачем зроблено висновок про те, що фактично ТОВ «Донтрансторг» жодної фінансово-господарської діяльності, направленої на здійснення підприємницької діяльності не здійснював, а угоди, укладені між ним та позивачем є нікчемними, оскільки не спричиняють реальних наслідків та не були спрямовані на досягнення реального економічного ефекту для сторін, що їх уклали, суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок.

Проте суд з такими доводами не погоджується та зазначає, що між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» 01.06.2010р. укладено договір № 10 на поставку товарів, які поставлялися згідно рахунків-фактур. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Донтрансторг» (продавець) зобовязувався продавати (постачати) позивачу (покупець) товари на умовах укладеного договору.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками позивача та ТОВ «Донтрансторг». Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виданих ТОВ «Донтрансторг» в звязку з вище зазначеним договором, які оформлені належним чином. З копій видаткових накладних на товар та довіреностей на отримання товару судом встановлено, що товар за укладеним договором дійсно передавався від ТОВ «Донтрансторг» до позивача, ним отримувався та використовувався у власній господарській діяльності.

Зокрема, в подальшому, в червні 2010 року, зазначений товар реалізований ТОВ «Турбоатом» на підставі раніше укладеного договору № 7 від 05.01.2010р., ВАТ «Сан ІНБЕВ Україна» на підставі раніше укладеного договору № 300309 від 30.03.2009р. та договору № 300309 від 30.03.2009р., ПРАТ «Вовчанський олійноекстракційний завод» на умовах договору № 5 від 04.01.2010р.

Підстав для сумнівів у достовірності перелічених документів не виявлено. Доводи податкового органу про те, що директор ТОВ «Донтрансторг» надав пояснення, згідно яких зазначив про непричетність до фінансово-господарської діяльності даного підприємства суд до уваги не бере, оскільки такі доводи податкового органу не підтверджено відповідним судовим рішенням, яке б містило відповідні висновки. Наявність або відсутність подібних пояснень належним чином зазначені доводи не підтверджує.

Так само непереконливими суд вважає доводи відповідача про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Донтрансторг» в звязку з укладеною угодою є такими, що не відповідають п. 6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 (зареєстровано в Мінюсті України 23.06.1997р. за № 233/2037).

Доходячи таких висновків, суд враховує, що податковим органом при визначенні порушення порядку складання та оформлення податкових накладних взято до уваги лише наявність пояснень директора ТОВ «Донтрансторг» ОСОБА_2 про те, що він, як посадова особа підприємства, не мав на меті реальне виконання обовязків з керівництва підприємством, які не підкріплено належними доказами.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Донтрансторг» при здійсненні купівлі-продажу (постачання) товарів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента ТОВ «Донтрансторг» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладеної угоди. Вказана продукція оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Донтрансторг» , про яке зазначає відповідач, відбулось 12.08.2010р., тобто на момент укладення договору купівлі продажу та виписування податкових накладних, які стали предметом перевірки, ТОВ «Донтрансторг» мав відповідне свідоцтво. Крім того, на зазначений час контрагент позивача ТОВ «Донтрансторг» перебував на обліку в податковому органі як платник податків та не був виключений з єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, що сторонами у справі не заперечується.

За таких обставин неправомірними є дії відповідача щодо викладення в акті перевірки, складеному за результатами її проведення, про наявність з боку позивача порушення ст., ст. 626,629,655,656 ЦК України та, відповідно, висновків про відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Так, відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності висновків про наявність порушень, які відповідач вважав встановленими.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі дії відповідача щодо викладення в акті документальної перевірки висновків про порушення позивачем ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст., ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також дії щодо викладення висновків про відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку, що відповідачем такі висновки зроблено без врахування та належного дослідження дійсних обставин справи, передчасно та, відповідно, включено в акт перевірки без достатніх для того підстав.

Разом з тим, доводи позовної заяви про порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної перевірки в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим залишаються судом без уваги.

Суд відзначає, що відповідно до пп. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В даній справі судом встановлено, що перевірку проведено на підставі наказу начальника ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова № 454 від 20.04.2011р., який завчасно надіслано керівнику позивача. В межах доводів позовної заяви підстав для визнання зазначеного наказу незаконним та його скасування судом не виявлено, підстави проведення перевірки в ньому зазначено. Також на проведення перевірки видано відповідне повідомлення та позивачу направлено лист про надання документів. Позивач не заперечує наявність перелічених документів, а також ту обставину, що зазначені документи ним отримано.

Проте дотримання відповідачем порядку проведення перевірки не виключає наявність невірного застосування ним законодавства та неправильного встановлення порушень з боку позивача. Доводи відповідача зазначені висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо викладення в акті від 17.05.2011р. № 1905/18-007/32566344 за наслідками документальної позапланової перевірки ПВКП «Будмет» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Донтрансторг» за період з липня по червень 2010 року висновків про порушення ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст., ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 29 серпня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова

Предыдущий документ : 18252286
Следующий документ : 18252298