Постановление суда № 18211133, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"04" серпня 2011 р. м. КиївК-9822/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

при секретарі Патюк А.О.

за участю представника позивача Марченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007

у справі №16/273

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів»

доДержавної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів»(далі по тексту позивач, ВАТ «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області (далі по тексту відповідач, ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області) від 21.08.2006 № 0002411752/0 про донарахування податкового зобовязання по прибутковому податку в розмірі 5974.05 грн., в т.ч. 1991,35 грн. основного платежу та 3982,70 грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007, позов задоволено частково; скасовано частково спірне податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006 № 0002411752/0 в частині суми 1663,48 грн. основного платежу та 3326,96 грн. штрафних санкцій; в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки ВАТ “Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, складено акт від 18.08.2006 № 73/23-0112/00292706, в якому зафіксовано порушення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.08.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002411752/0 про донарахування податкового зобовязання по прибутковому податку в розмірі 5974.05 грн., в т.ч. 1991,35 грн. основного платежу та 3982,70 грн. штрафних санкцій.

Скаржником фактично оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, тому, з урахуванням меж перегляду, слід зазначити наступне.

Під час перевірки позивача встановлено порушення податкового законодавства у звязку з виплатою по договору оренди б/н від 16.09.05 укладеного із підприємцем ОСОБА_1. 9 196,00 грн. за оренду пресформ та „виконання установчих робіт по налагодженню електросхем гідравліки у пресах”, згідно договору підряду б/н від 09.09.05, по якому виплачено 3 100 грн. У свідоцтві про сплату єдиного податку підприємця ОСОБА_1. (НОМЕР_1 від 31.08.05 виданого Іршавською ДПІ), зазначено такий вид діяльності виготовлення та реалізація ТСН”. Оскільки інших видів діяльності свідоцтво не містить, податковий орган зробив висновок, що дані суми виплачені без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пп., пп. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту; якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Аналізуючи вказані норми Закону та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»особа, яка здійснює виплату на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу.

Також судами вірно зазначено, що законодавством не встановлено вимоги щодо надання фізичними особами підприємцями за місцем виплати їм доходів підприємствам копій документів, що підтверджують підприємницький статус, обрану систему оподаткування.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 N 727/98 ( 727/98 ) (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 N 746/99 (746/99 ) у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

За таких обставин, висновок судів попередній інстанцій про відсутність в діях позивача складу податкового порушення, у вигляді неутримання податку з доходів фізичних осіб, є вірним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно Суддя О.І. Степашко