Постановление суда № 18207648, 30.08.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"30" серпня 2011 р. Справа № 2а/1770/2009/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря Сидорука Р.М. ,

з участю представників ПП "Західекспотранс",

<Поле для текста >

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Західекспотранс", Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на <Документ, що оскаржується >від "15" червня 2011 р. у справі № 2а/1770/2009/2011 за позовом Приватне підприємство "Західекспорттранс" <Текст >до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі- ОДПІ) №0029411740/1 від 9 грудня 2010 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000682340/1 від 9 грудня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23819,35 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000692340/1 від 9 грудня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21146,16 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову у частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволені позову. Приватне підприємство "Західекспотранс" (далі-Підприємство) просить скасувати постанову у частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2010 р. за результатами планової виїзної перевірки приватного підприємства “Західекспотранс” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.було складено акт № 196/23/35612995. ОДПІ зроблено висновки про порушення: абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 25975,44 грн.; пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 38063,58 грн.; п. 1.15, п. 1.17 ст. 1, пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 9.10 ст. 9, пп. “а” п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р. в результаті чого було не утримано та не перераховано до бюджету штраф у сумі 6309,36 грн.

На підставі акту ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000682340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податок на прибуток на суму 36519,93 грн. в т.ч. 25975,44 грн. основного платежу та 10544,49 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0000692340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 57095,37 грн. в т.ч. 38063,58 грн. основного платежу та 19031,79 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0029411740/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25237,44 грн. в т.ч. 6309,36 грн. основного платежу та 18928,08 грн. застосованих штрафних санкцій. Оскаржені в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишено без зміни.

З акту перевірки вбачається, що за період, який перевірявся Підприємством було включено до складу валових витрат суму 69588 грн., а саме по звітних періодах: за 3 кв. 2009 р. в сумі 8940 грн., за 4 кв. 2009 р. 30250 грн., 1 кв. 2010 р. 30398 грн. Вказані витрати були сформовані позивачем за наслідками оплати транспортних послуг. Зменшуючи вказану суму витрат ОДПІ зазначає, що під час проведення перевірки не було надано товарно-транспортні накладні, які є первинною транспортною документацією.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. до складу валових витратне належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підприємством долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, з яких вбачається факт надання для позивача транспортних послуг ПП “ОСОБА_20” , ПП ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 Вказані документи відповідають за змістом вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 р.

Вказані товарно-транспортні накладні в сукупністю з актами виконаних робіт, що описані на стор.10-11 акту перевірки № 196/23/35612995 від 26.10.2010 р. суд визнав достатнім документальним підтвердженням правомірності формування Підприємством валових витрат на суму 69588 грн. І, відповідно, дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000682340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податок на прибуток підприємств, підлягає скасуванню в частині визначення 17397 грн. основного платежу та 6422,35 грн. застосованих штрафних санкцій, на загальну суму 23819,35 грн. Доводи податкового органу, щодо ненадання позивачем товарно-транспортних накладних під час проведення перевірки суд підставно не взяв до уваги, так як вони спростовуються письмовими доказами

Судом з'ясовано в ході судового розгляду, що за період який перевірявся Підприємством включено до складу амортизаційних відрахувань суму 34313,71 грн. в т.ч. 1 кв. 2009 р. 7323,24 грн., 2 кв. 2009 р. 6590,92 грн., 3 кв. 2009 р. 5931,83 грн., 4 кв. 2009 р. 5338,64 грн., 1 кв. 2010 р. 4804,78 грн., 2 кв. 2010 р. 4324,30 грн., які нараховано на залишкову вартість автомобіля Шкода Октавія Тур, НОМЕР_6.

Під час проведення перевірки встановлено, що вказаний транспортний засіб було передано Підприємству в оренду ТОВ “Компанія Зевс ЛТД”, згідно договору оренди № 25/11 від 25.11.2008 р. В 2008 р. його було викрадено. Вказані обставини визнаються представниками сторін в судовому процесі і суд їх правильно вважав доведеними.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону основні фонди визначено, як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Під господарською діяльністю (відповідно до пп. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.) розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Даючи оцінку обставинам, встановленим в ході судового розгляду, суд дійшов обгрунтованого висновку, що Підприємство з моменту викрадення перестало використовувати транспортний засіб Шкода Октавія Тур, НОМЕР_6 в межах господарської діяльності. А тому нарахування позивачем амортизації на суму 34313,71 грн. на неіснуючий транспортний засіб, що обєктивно, в силу його фізичної відсутності, не може використовуватися підприємством в межах господарської діяльності суперечить нормам пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. і суд погодився з доводами ОДПІ про необхідність виключення вказаної суми з показників декларації по податку на прибуток підприємств. Податкове повідомлення-рішення ОДПІ № 0000682340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податок на прибуток підприємств в частині визначення основного платежу на суму 8578,44 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 12700,57 грн. є правомірним, підстави для скасування відсутні.

Судом, також, встановлено, що на протязі 2010 р. Підприємством було проведено реалізацію основних фондів другої групи, а саме:

-автомобіль юджин модель 1062 НОМЕР_1 було продано ОСОБА_9 згідно накладної ЛНА-б00001 від 02.04.2010 р. за ціною 1666,67 грн. без ПДВ.;

-автомобіль юджин модель 1028ДА НОМЕР_2 було продано ОСОБА_10 згідно накладної ЛНА-б00002 від 02.04.2010 р. за ціною 1666,67 грн. без ПДВ.;

-автомобіль юджин модель 1028ДА НОМЕР_3 було продано ОСОБА_11 згідно накладної ЛНА-б00004 від 21.05.2010 р. за ціною 1333,33 грн. без ПДВ.;

-автомобіль юджин модель 1028ДА НОМЕР_4 було продано ОСОБА_12 згідно накладної ЛНА-б00003 від 20.05.2010 р. за ціною 1083,33 грн. без ПДВ.;

-автомобіль юджин модель 1028ДА НОМЕР_5 було продано ОСОБА_13 згідно накладної ЛНА-б00005 від 02.04.2010 р. за ціною 916,67 грн. без ПДВ.;

Транспортні засоби Підприємством продано на загальну суму 6666,67 грн. без ПДВ. При цьому, залишкова балансова вартість вказаних транспортних засобів становить 126497,40 грн., розбіжність між балансовою вартістю та сумою фактичної реалізації становить 119830,73 грн. Позивач обгрунтовує це значним фізичним зносом автомобілів та відсутністю економічної доцільності подальшого використання вказаних транспортних засобів.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи приписи пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., сума коштів в розмірі 23966,14 грн., що була сплачена Підприємством в якості податку на додану вартість при придбанні вказаних транспортних засобів та яка в наступному не була отримана в якості компенсації при їх продажі не може вважатися як така, що витрачена в рамках господарської діяльності підприємства, як наслідок була безпідставно відображена в складі податкового кредиту відповідних податкових періодах. Тому судом зроблено правильний висновок, що податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ № 0000692340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в частині визначення податкового зобовязання на суму 23966,14 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 11983,07 грн., в загальному на суму 35949,21 грн. є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Також під час проведення перевірки ОДПІ встановлено факт реалізації Підприємством дизельного пального на підставі податкової накладної № 324 від 04.06.2009 р. на суму 70487,20 грн. в т.ч. ПДВ 14097,44 грн., що не відображено в звітності по податку на додану вартість.

Виходячи з положень п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, вимог п. 9 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990 р., органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Таким чином, встановивши факт заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість посадові особи ОДПІ зобовязані були витребувати у Підприємства завірену копію податкової накладної № 324 від 04.06.2009 р. на суму 70487,20 грн. в т.ч. ПДВ 14097,44 грн., як доказ виявленого порушення.

Суд вимагав у представника відповідача надання копії вказаного документа. Вимоги суду виконані не були, він пояснив, що копія податкової накладної № 324 від 04.06.2009 р. під час проведення перевірки не робилася.

ОДПІ, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, документально не довела факт заниження Підприємством податку на додану вартість на суму 14097,44 грн. у звязку з чим суд визнав вказані висновки ОДПІ необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Тому, податкове повідомлення-рішення № 0000692340/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість правомірно судом скасовано в частині визначення податкового зобовязання на суму 14097,44 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 7048,72 грн., в загальному на суму 21146,16 грн.

Під час проведення перевірки було встановлено, що Підприємством видавалися кошти під звіт працівникові ОСОБА_14 При цьому, вказані кошти витрачалися на придбання автозапчастин у ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_16, ПП ОСОБА_17, ПП ОСОБА_18, ПП ОСОБА_19, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і на підтвердження придбання запчастин надавали товарні чеки.

При вирішенні даного спірного питання суд врахував, що статтею 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) субєктами підприємницької діяльності - фізичними особами.

В зазначених в акті перевірки первинних бухгалтерських документах (авансових звітах) придбання товарів за готівкові кошти проводилося у субєктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, що є платниками єдиного податку відповідно до чинного законодавства України. Судом з'ясовано, що у такому випадку підтверджуючим розрахунковим документом є товарний чек, складений у довільній формі, оскільки затверджена законодавством форма вказаного документу відсутня. Такі товарні чеки з відміткою про оплату разом із видатковими накладними, в яких зазначено умова продажу “за готівку”, були предявлені під час проведення перевірки та досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, судом зроблено правильний висновок про безпідставність твердження податкового органу про недолучення до авансових звітів розрахункових документів, що підтверджують здійснення платежу за придбаний товар. Податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ № 0029411740/0 від 08.11.2010 р., яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25237,44 грн. в т.ч. 6309,36 грн. основного платежу та 18928,08 грн. застосованих штрафних санкцій, судом обгрунтовано скасовано.

З огляду на викладене, судом досліджено всі представлені докази, надано їм належну оцінку, дано правове обгрунтування зробленим висновкам і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятої постанови, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Західекспотранс" та Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: А.Ю.Бучик

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Західекспорттранс" вул.Кременецька,38,м.Дубно,Дубнівський район, Рівненська область,35600

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600

<Текст >