Постановление суда № 18168378, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-871/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року

у справі  №2-23/6811-2007А

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»в особі відокремленого структурного підрозділу Пансіонат «Феодосія»

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим (надалі –ДПІ у м.Феодосії в АРК)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -

встановив:

У травні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви від 06.09.2007р. про уточнення позовних вимог, ставить питання про визнати нечинними податкових повідомлень-рішень, а саме: №00936/13738/23-1/2/2 від 09.02.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3587,58грн., у тому числі: основний платіж - 2462,00грн., штрафні санкції –1125,58грн.; №000496/13738/23-1/2/3 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3587,58грн., у тому числі: основний платіж - 2462,00грн., штрафні санкції –1125,58грн.; №0000202301/2 від 09.02.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1614,00грн., у тому числі: основний платіж –1494,00грн., штрафні санкції –120,90грн.; №000497/0000202301/23-1/2/3 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання з  податку на прибуток в сумі 1614,00грн., у тому числі: основний платіж –1494,00грн., штрафні санкції –120,90грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що висновки відповідача про встановлені в ході перевірки порушення є безпідставними, а прийняті на підставі таких висновків повідомлення-рішення неправомірні.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії в АРК №000936/13738/23-1/2/2 від 09 лютого 2007 року, №000496/13738/23-1/2/3 від 03 травня 2007 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2462,00грн., та застосування штрафних санкцій в розмірі 1125,58грн., та №000937/0000202301/2 від 09 лютого 2007 року, №000497/0000202301/3 від 03 травня 2007 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1494,00грн., та застосування штрафних санкцій в розмірі 120,90грн.

Мотивуючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанції виходили з того, що витрати на придбання медикаментів для аптечки першої допомоги і сплата послуг сауни для відпочиваючих, безпосередньо зв’язані з основною діяльністю пансіонату «Феодосія»- прийом та розміщення відпочиваючих, отже, включення вартості  медикаментів для аптечки  першої допомоги і послуг сауни до складу валових витрат є правомірним, підстави для застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.5.9 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2  ст.5, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відсутні.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Феодосія в Автономній Республіці Крим проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відокремленого структурного підрозділу пансіонату «Феодосія»Державного підприємства «Придніпровська залізниця»за період з 01 липня 2004 року по 30 червня 2006 року, про що складений акт  перевірки від 07 вересня 2006 року № 816/23-1/23193668.

Перевіркою виявлені порушення вимог пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки від 07 вересня 2006 року № 816/23-1/23193668 відповідачем 18 вересня 2006 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

За результатами апеляційного оскарження в порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у місті Феодосія в Автономній Республіці Крим прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються Державним підприємством «Придніпровська залізниця»в особі відокремленого структурного підрозділу Пансіонат «Феодосія»у зазначеній справі.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у місті Феодосія в Автономній Республіці Крим, донараховуючи відокремленому структурному підрозділу Пансіонат «Феодосія»податок на прибуток в сумі 2462,00грн. та застосовуючи штрафні санкції в сумі 1125,58грн., виходить з того, що пансіонат «Феодосія»у перевіряємому періоді включив до складу валових витрат вартість медикаментів на загальну суму 10290,00грн., які були придбані  у товариства з обмеженою відповідальністю «Форма-Ф»через підзвітну особу ОСОБА_1 за готівку та в подальшому списувались пансіонатом як використані на надання першої медичної допомоги відпочиваючим, а також витрати, пов’язані з оплатою послуг сауни на загальну суму 900,00грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій - витрати на придбання медикаментів для аптечки першої допомоги і сплата послуг сауни для відпочиваючих, безпосередньо зв’язані з основною діяльністю Пансіонату «Феодосія»- прийом та розміщення відпочиваючих.

Крім того, дані послуги сауни включені у вартість путівки Пансіонату «Феодосія», тобто, сплата за нею присутня у складі валових доходів пансіонату, організація відвідування сауни регламентована наказом директора пансіонату «Феодосія»від 01 листопад 2005 року №96А, отже,  дані витрати мають пряме  відношення до основної діяльності  пансіонату «Феодосія»і повинні бути включені у валові витрати по факту їх здійснення, що підтверджується  договором  від 01 листопада 2005 року і чеком про сплату послуг сауни.

Також, Державна податкова інспекція у місті Феодосія в Автономній Республіці Крим, донараховуючи відокремленому структурному підрозділу Пансіонат «Феодосія»податок на прибуток в сумі 1494,00грн. та застосовуючи штрафні санкції в сумі 120,90грн., вважає, що пансіонат «Феодосія»занизив валовий дохід, не включив до складу доходу суму приросту балансової вартості запасів за 1 півріччя 2006 року в сумі 4740,00грн.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції - вказана сума товару вже  ввійшла в суму валового доходу (рядок 01.1 декларації з податку на прибуток від 21 липня 2006 року № 28875), отже, не може відображатися двічі у податковому обліку платника податку, про що свідчать наступні документи: декларація з податку на прибуток від 21 липня 2006 року № 28875, торговий патент на бар, де находився товар на  вказану суму в розмірі 4740,00грн. Більш того, сума товарів, бухгалтерська довідка до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2006 року, із якої вбачається, що на валові доходи відноситься весь об’єм товару, відпущеного зі складу в бар до його кінцевої реалізації у самому барі та приходу виручки, тобто, віднесення вартості товару на дохід відбувається ще раніше, ніж того потребує податковий облік, що не зменшує валові доходи, а, навпаки, збільшує їх.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки фактів порушення відокремленим структурним підрозділом Пансіонат «Феодосія»вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлено, позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу Пансіонат «Феодосія»про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосія Автономної Республіки Крим –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.