Постановление суда № 18167951, 14.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-11313/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року

у справі №9/39(№22-а-10018/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазпромбанк»(надалі –ВАТ АБ «Укргазпромбанк»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків (надалі –СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -          

встановив:

У вересні 2007 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про скасуванні податкових повідомлень-рішень №0000094320/0 від 26.03.2007 року, №0000094320/1 від 24.04.2007 року, №0000094320/2 від 05.07.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ним не було порушено п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000094320/0 від 26.03.2007 року, №0000094320/1 від 24.04.2007 року, №0000094320/2 від 05.07.2007 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що у 2006 році позивач мав право збільшити валові витрати на суму добровільного перерахування коштів у розмірі 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт №293/43-20/24262992 від 13.03.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за звітний період за 2006 рік на 106037,00грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000094320/0 від 26.03.2007 року, №0000094320/1 від 24.04.2007 року, №0000094320/2 від 05.07.2007 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 111339,11грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції – 5301,86грн.

Відповідно до акту перевірки, позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток банківської установи за 2006 рік від 06.02.2007 року №21418, згідно якої порушено п.п.5.2.2, п.п.5.2.13. п.5.2 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням вимог порядку складання декларації з податку на прибуток банку, затвердженого Наказом ДПА України від 31.03.2003 року №148 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку її складання»в частині заповнення Додатку РЗ з на прибуток податку банку. В результаті порушення позивачем було завищено валові витрати на суму 424149,00грн. (по Декларації платника значення рядка 04.9 дорівнює 1057483,00грн., а за результатами перевірки 633334,00грн.)

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного спору є віднесення позивачем сум благодійної допомоги до валових витрат в межах 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду, а саме, на думку СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП, ВАТ АБ «Укргазпромбанк»мав би зменшити загальну суму на 2%, оскільки необхідною умовою є саме перевищення нижньої межі неоподатковуваної благодійної допомоги.

Слід зазначити, що при постановлені рішення суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу, що листом Міністерства юстиції України від 30.03.2007 року №24-7/51 «Щодо скасування декларації з податку на прибуток щодо благодійної діяльності», який виданий на підставі листа ДПА України від 20.03.2007 року №2929/5/10-1216/964, яким підтверджується наявність порушень у застосуванні положень п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з метою усунення порушень та поліпшення стану дотримання законодавства зобов’язано ДПА України внести зміни до наказів, які порушують законні права платників податків, у тому числі і наказу №143.

Наказом ДПА України від 05.07.07 року №408 «Про внесення змін до деяких ц наказів ДПА України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.07.07 за №840/14107, змінено алгоритм розрахунку при заповненні рядків 1 та 5 додатка Р2 до рядка 04.8 І форми декларації з податку на прибуток підприємства та додатка Р3 до рядка 04.9 форми декларації з податку на прибуток банку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що перерахована сума благодійної допомоги в розмірі 1057483,00грн. правомірно була включена позивачем до валових витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.