Решение № 17872102, 18.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 5016/1779/2011(3/122)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг

Аваль»

04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс»

юридична адреса: 56000, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 58

фактична адреса: 50000, м. Кривий Ріг, пр-т Карла Маркса, 32 А

адреса для листування: 50000, м. Кривий Ріг, пр-т Карла Маркса, 40

про: стягнення заборгованості в сумі 24244,81 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу № L2936-09/08 від 05 вересня 2008 року в сумі 24244,81 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № L 2936-09/08 від 05.09.08 р., норм ст.ст. 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», Цивільного й Господарського законодавства України та мотивовані тим, що лізингоодержувач в порушення умов договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 297 236,53 гривень за наступними рахунками № Т2936-09/08/27-015 від 04.01.2011., № L2936-09/08/28-018 від 01.02.2011., № L2936-09/08/29-021 від 01.03.2011 року.

Відповідач у відзиві на позов повністю заперечує посилаючись на норми ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», умови пунктів 4.1, 4.2, 4.6, 4.9 договору № L2936-09/08 від 05.09.08 р., пункти Загальних умов, графік платежів мотивуючи тим, що оскільки позивач не надав обґрунтованого розрахунку змінених лізингових платежів за січень, лютий, березень 2011 року, то оплата за договором сплата лізингових платежів, повинна сплачуватись згідно з графіком без зміни платежів. Крім цього, відповідач в письмових запереченнях зазначає, що в звязку з проведеною оплатою у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за попередні лізингові періоди.

18.08.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

05 вересня 2008 p. між позивачем (далі - лізингодавець) та відповідачем (далі - лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2936-09/08, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу №Р2936-09/08 від 05.09.08 р. (надалі - договір купівлі продажу) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі - продажу та згідно акту приймання-передачі від 13 жовтня 2008 року, передав предмет лізингу, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору, зокрема п.п. 5.1 - 5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - додаток 4 до договору (надалі - Загальні умови), належним чином не виконував свої зобовязання, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість на загальну суму 24 244,81 гривень за наступними рахунками №№:

--09/08/27-015 від 04.01.2011 р. на суму 8 126,08 грн.;

--09/08/28-018 від 01.02.2011 р. на суму 8 062,84 грн.;

--09/08/29-021 від 01.03.2011 р. на суму 8 055,89 грн.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».

Так, частина 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 16 закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору сторони встановили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. При цьому, поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4 договору).

Згідно п.4.6 договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Зазначені умови договору повністю відповідають ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися:

а)сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу:

б)платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно:

в)компенсація відсотків за кредитом;

г)інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 5.3 Загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем рахунки були надані відповідачу згідно умов договору. При цьому, відповідач із заявами або листами про неотримання спірних рахунків до позивача не звертався, відповідних доказів суду не надав. Тому позивач має всі підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором щодо сплати лізингових платежів на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п.6.1 Загальних умов, лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1.У випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR1 на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

6.1.2.У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором.

6.1.3.У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення. 6.1.4.У випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п.4.9. договору валюти (тобто долару США) по відношенню до визначеного в п.2 графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої, визначеної в договорі валюти.

6.1.5.В інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті лізингоодержувачем.

Твердження відповідача щодо обов'язку погодження позивача з відповідачем зміни суми лізингових платежів, а також надання документального підтвердження збільшення виставлених за договором рахунків, надання повного розрахунку є хибним, оскільки не відповідає погодженим сторонами умовам договору та його змісту.

Так, пунктом 6.1 Загальних умов сторони погодили умови, за якими в односторонньому порядку змінюватимуться суми лізингових платежів, що не потребує додаткового погодження позивача з відповідачем на такі зміни.

Таке право лізингодавцю на зміну в односторонньому порядку графіку та розміру поточних лізингових платежів сторони погодили та виклали в п. 8.4.8 Загальних умов.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, відповідач фактично порушив зобов'язання за договором не вчасно та не в повному обсязі сплачуючи лізингові платежі позивачу.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована па встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, в результаті порушення умов договору фінансового лізингу у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 24 244,81 грн.

Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс»(56000, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 58, код ЄДРПОУ 31935438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) борг в сумі 24244,81 грн., 242,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 23.08.2011 року.