Решение № 17872097, 16.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 5016/1983/2011(8/98)

За позовом Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області в особі підприємства Казанківської виправної колонії № 93 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області,

56022, Миколаївська область, Казанківський район, с. Новоданилівка,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-

торговельне підприємство “Туван”,

54024, м. Миколаїв, провулок Крізний, 11-А,

про стягнення коштів у сумі 404999 грн. 94 коп.

Суддя Т.В. Гриньова Новицька

Представники:

Прокурор Ярмошевич О.О., посв. № 325 від 10.11.2010р.

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 95/14-16 від 01.02.2011р.

ОСОБА_2, дов. 16/16 5047 від 16.08.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 08.08.2011р.

Суть спору: Миколаївський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (далі прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області в особі підприємства Казанківської виправної колонії № 93 Управління департаменту України з питань викоання покарань (далі позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство “Туван” (далі відповідач) 404999 грн. 94 коп. боргу за товар, отриманий відповідно до договору № 271009 від 27.10.2009р.

Заявою № 20/694 вих від 16.07.2011р. прокурор просив вжити заходів до забезпечення позову. Суд розглянув цю заяву та відхилив її з підстав, викладених в ухвалі від 09.08.2011р.

Відповідач позов не визнає, посилається на те, що фактично товар не отримував; просить відмовити позивачу і прокурору у позові.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

встановив:

27.10.2009р. між сторонами був укладений договір поставки товару № 271009 (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязався постачати й передавати відповідачу у власність гранітну продукцію та вироби із граніту Новоданилівського родовища (далі товар), а відповідач приймати цей товар та сплачувати протягом десяти банківських днів після отримання на підставі видаткової накладної та рахунку фактури, наданих позивачем.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 404999 грн. 94 коп. за накладними № 15 від 28.01.2010р., № 29 від 23.02.2010р. та № 30 від 24.02.2010р. Факт отримання товару підтверджений підписами особи, уповноваженої відповідачем довіреностями № 10/2010 від 26.01.2010р. та 02/2010 від 21.02.2010, у вищезазначених накладних.

Своє твердження про те, що товар ним не отримано, ніякими належними і допустимими доказами відповідач не довів, навпаки, це твердження повністю спростовується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу (ЦК) України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. З боку позивача договірні зобовязання виконані, товар поставлений відповідачу, однак відповідач не сплатив вартість товару, чим порушив приписи ст. 526 ЦК України.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є порушенням зобовязання в розумінні ст. 610 ЦК України. Порушене право позивача підлягає захисту.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що ґрунтуються на законі і Договорі сторін та підтверджені належними і допустимими доказами.

Заперечення відповідача щодо неодержання товару, суд не може взяти до уваги, оскільки згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак жодних доказів відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 33, 44, 46, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство “Туван” (54024, м. Миколаїв, провулок Крізний, 11-А; ідентифікаційний код 22427236) на користь Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області в особі підприємства Казанківської виправної колонії № 93 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області (56022, Миколаївська область, Казанківський район, с. Новоданилівка; ідентифікаційний код 08680543) борг у сумі 404999 (чотириста чотири тисячі девятсот девяносто девять) грн. 94 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельне підприємство “Туван” (54024, м. Миколаїв, провулок Крізний, 11-А; ідентифікаційний код 22427236):

-в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, одержувач УДК у м. Миколаєві; МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, код платежу 22090200; символ звітності банку 095) 4050 (чотири тисячі пятдесят) грн. державного мита;

-в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва (розрахунковий рахунок 31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, призначення платежу: 22050003 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах”) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “22” серпня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька