Решение № 17870821, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19220.07.11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»

До: Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 1»

Проприпинення правовідношення шляхом розірвання договору та відшкодування

збитків у розмірі 601356372, 72 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № б/н від 04.02.2011 р.

ОСОБА_2., дов. № б/н від 04.02.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_3., дов. № 30-11 від 21.06.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Віта Верітас” до Приватного акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1” про припинення правовідношення між позивачем та відповідачем по договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. та стягнення з відповідача збитків в сумі 601356 372, 72 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., зокрема, порушенням строків виконання робіт за спірним договором, а також вчиненням дій по оформленню права власності на обєкт незавершеного будівництва, який проінвестований позивачем і майнові права на який, відповідно до умов вищезазначеного договору, належать позивачеві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Удалова О.Г.) від 12.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/192, розгляд справи призначено на 27.04.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 16.05.2011 р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. частково було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Віта Верітас” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках приватного акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1”в сумі 601382 108, 72 грн.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 06.05.2011 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої ТОВ “Віта Верітас” просив суд припинити правовідношення між позивачем та відповідачем за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання останнього та стягнути з відповідача збитки в сумі 601356 372, 72 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. у звязку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р., справу № 17/192 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

16.05.2011 р. відповідачем було подано до відділу діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи та здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд задовольнив клопотання відповідача в частині здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в присутності представників сторін, у звязку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 16.05.2011 р. з метою підготовки залу для здійснення фіксації судового процесу.

Представники відповідача після оголошення судом перерви до 16 год. 00 хв. в судове засідання не зявились.

Суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача, відклавши розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України та витребувавши необхідні для вирішення спору докази.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 16.05.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 01.06.2011 р., зобовязано позивача надати суду для огляду оригінали доданих до позову документів; оригінал договору № 871 від 03.10.2006 р. з усіма додатками до нього для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи; докази зарахування в рахунок стягнення залишку пайової участі за забудовником - приватним акціонерним товариством “Трест Київміськбуд-1”; письмові пояснення та докази того, що обсяг інвестицій в рамках договору № 871 збільшив обсяг витрат (інвестицій) позивача в рамках інвестиційного договору; належні докази фактично понесених позивачем витрат для завершення будівництва Блоку Б у розмірі 366183000,00 грн.; докази понесення витрат щодо сплати частки замовника за інвестиційним договором № 1/10 від 30.06.2010 р. у розмірі 31056000,00 грн.; письмове пояснення з детальним наведенням, які саме зобовязання за інвестиційним договором порушено відповідачем (з посиланням на пункти договору) та обґрунтування наявності причинно-наслідкового звязку між такими порушеннями та понесеними збитками; відповідача виконати вимоги ухвали суду від 12.04.2011 р.

Представники позивача у судовому засіданні витребуваних ухвалою суду від 16.05.2011 р. документів не надали.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.05.2011 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повідомив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та просив суд в задоволенні позовних вимог ТОВ “Віта Верітас” відмовити повністю.

Представник відповідача у призначене судове засідання 01.06.2011 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, а також з метою підготовки залу судового засідання для фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, суд відклав розгляд справи до 22.06.2011 р.

У судовому засіданні 22.06.2011 р. представники позивача подали додаткові документи в обґрунтування позову, надали суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду пояснення по суті спору.

У звязку з тим, що в ході судового розгляду справи представник позивача заявив клопотання про надання йому часу для визначення ним суми переплати як різниці між розміром інвестицій за інвестиційним договором та фактично перерахованими грошовими коштами, у судовому засіданні була оголошена перерва до 04.07.2011 р. о 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні 04.07.2011 р. представники позивача подали до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Віта Верітас»просить припинити правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»на користь ТОВ «Віта Верітас»збитки у розмірі 589957890, 90 грн., з яких: 140856076, 84 грн. (що еквівалентно 17667742, 47 доларів США за курсом НБУ станом на 04.07.2011 р.), 39682113, 18 грн. збитків щодо сплати відсотків за користування за період з 05.05.2009 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми переплати, 18539830, 00 грн. збитків щодо сплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, 349 188641, 00 грн. збитків у вигляді понесених витрат на завершення будівництва Блоку Б обєктів соціально-культурного призначення, 10635229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 589957890, 90 грн.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, згідно з якими наголосив на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» не дотримано встановлену законом і обумовлену інвестиційним договором процедуру дострокового розірвання договору, а отже позивач не мав права передавати спір на вирішення суду.

З метою дослідження поданих сторонами документів та розрахунків, Господарським судом міста Києва 04.07.2011 р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 06.07.2011р. о 10 год. 00 хв.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими пояснили, що порядок розірвання договору у звязку з істотним порушенням умов договору не передбачає обовязкового направлення відповідачу пропозиції розірвати такий договір.

У судовому засіданні 06.07.2011 р. представник відповідача надав суду письмові пояснення по суті спору, складені з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог. Згідно з цими поясненнями, відповідач вважає, що спір про припинення правовідносин шляхом розірвання інвестиційного договору не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору про розірвання інвестиційного договору.

У судовому засіданні 06.07.2011 р. була оголошена перерва до 20.07.2011 р. о 16 год. 00 хв. для дослідження матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представники позивача надали до господарського суду клопотання про залучення доказів до матеріалів справи № 17/192, зокрема: копії листа Прокуратури міста Києва № 55-3532 від 13.07.2011 р., в якому зазначено, що під час розслідування кримінальної справи № 55-3532, в ході обшуку приміщення відповідача було вилучено 2 (два) оригінали додаткової угоди № 11 від 25.01.2010 р. до інвестиційного договору.

Представник відповідача наголосив на тому, що поданий документ не дає підстав приходити до певного висновку, а лише може давати підстави припускати деякі факти.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. Господарський суд міста Києва оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.12.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»(надалі за текстом замовник-забудовник або відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (надалі за текстом інвестор або позивач) був укладений договір про інвестування будівництва № 01/12, відповідно до пункту 2.1 якого сторони погодили, що предметом даного договору є фінансування інвестором будівництва та набуття ним права власності на обєкт інвестування, який замовник-забудовник зобовязується збудувати самостійно та/або із залученням підрядних організацій та здати відповідній державній приймальній комісії. Після завершення будівництва та введення обєкта інвестування в експлуатацію інвестор набуває права власності на новозбудоване нерухоме майно у порядку, передбаченому договором, а замовник-забудовник сприяє в оформленні права власності або права дострокового користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано обєкт інвестування, шляхом надання згоди відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 1.1 даного договору встановлено, що договір - це договір про інвестування будівництва, а також усі додатки, додаткові угоди до нього, що укладені чи будуть укладені сторонами у майбутньому.

Таким чином, на підставі пункту 1.1 статті 1 договору № 01/12 від 26.12.2006 року сторонами були укладені додаткова угода № 01 від 04.01.2007 р., додаткова угода № 02 від 10.03.2007 р., додаткова угода № 03 від 12.03.2007 р., додаткова угода № 04 від 03.01.2008 р., додаткова угода № 05 від 18.04.2008 р., додаткова угода № 06 від 22.09.2008 р., додаткова угода № 7 від 22.09.2008 р., додаткова угода № 08 від 27.10.2008 р., додаткова угода № 09 від 27.01.2009 р. та додаткова угода № 10 від 10.09.2009 р., включаючи всі додатки до договору (надалі за текстом договір або інвестиційний договір).

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 договору про інвестування будівництва, обєктом інвестування є обєкти культурно-соціальної сфери Оболонського району м. Києва, розташовані за адресою: Оболонський проспект, від станції метро «Оболонь»до станції метро «Героїв Дніпра», які здійснюватимуться згідно розробленої замовником-забудовником та у встановленому законодавством порядку погодженої проектної документації будівництва та у відповідності з затвердженими сторонами технічними умовами.

У відповідності до пункту 3.1. договору № 01/12 від 26.12.2006 р., сторони попередньо погоджуються з тим, що обєкт інвестування буде являти собою трьох-поверхову нежитлову будівлю, загальною площею приміщень приблизно 155264 кв.м. +/- 10%, пар кінг буде нараховувати не менше 1526 місць, що буде збудований за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, від станції метро «Оболонь»до станції метро «Героїв Дніпра».

У пункті 3.1 договору про інвестування будівництва № 01/12 (в редакції додаткової угоди до договору № 10 від 10.09.2009 р.) сторони погодили, що обєкт інвестування складається з двох частин, а саме:

3.1.1. трьохповерхова нежитлова будівля, орієнтованою загальною площею 158474,60 кв.м. +/- 10%:

- Блок А обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь»та станцією метро «Мінська»);

- Блок Б обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська»та станцією метро «Героїв Дніпра»);

- машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації;

3.1.2. окремо стояче торгівельно-офісне приміщення.

Пунктом 3.2 договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. встановлено, що з моменту підписання договору, інвестор набуває майнові права на обєкт інвестування, незалежно від обсягу внесеної інвестиції і стану завершеності обєкту інвестування. Такі права, в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання, що використовується чи будуть використані під час будівництва, майнові права на обєкт незавершеного будівництва та право власності на обєкт незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. в редакції додаткової угоди № 10 сторони погодили, що будівництво обєкту інвестування («Блок А»та «Блок Б») та машиномісць буде здійснене почергово:

1 етап «Блок А»,, орієнтовною площею 80424, 70 квадратних метрів. Термін завершення будівництва та введення в експлуатацію не пізніше 01.09.2009 р.;

2 етап «Блок Б», орієнтовною площею 78049, 90 квадратних метрів та машиномісця на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації. Запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію «Блоку Б»- не пізніше 01.09.2011 року. Сторони погоджують можливість за взаємною згодою змінити заплановану дату завершення будівництва, але не пізніше 31.12.2012 року.

Фінансування будівництва Блоку А та Блоку Б обєктів соціально-культурного призначення здійснювалось в результаті 100 % інвестицій позивача.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва було розглянуто справу № 32/147 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»та Комунального підприємства «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва та зобовязання провести його реєстрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києві від 20.04.2010 р. у справі № 32/147, яке залишене в силі постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»право власності на обєкт незавершеного будівництва Блок Б обєктів соціально-культурного призначення, загальною проектною площею 78049,90 кв.м., який знаходиться на проспекті Оболонському , від станції метро «Мінська»до станції метро «Героїв Дніпра», на земельній ділянці площею 3,3857 га на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002. Зобовязано Комунальне товариство «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»право власності на обєкт незавершеного будівництва, який знаходиться на проспектів Оболонському, від станції метро «Мінська»до станції метро «Героїв Дніпра», м. Київ, а саме: «Блок Б»обєктів соціально-культурного призначення Оболонського району загальною проектною площею 78049,90 кв.м.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»з метою добросовісного виконання умов укладеного договору було здійснено необхідне фінансування будівництва обєктів соціально-культурного призначення (Блок А та Блок Б) у сумі 756418000, 00 грн., з яких на будівництво Блоку Б було направлено суму у розмірі 274410424, 00 грн.

Дослідивши подані сторонами документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва встановив, що відповідачем були порушені умови договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., і ці порушення полягають у наступному.

Відповідно до положень п. 3.2 договору про інвестування від 26.12.2006 р. з моменту підписання договору позивач набув майнові права на Обєкт інвестування. Такі права в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання, що використовуються чи будуть використані під час будівництва, майнові права на обєкт незавершеного будівництва та право власності на обєкт незавершеного будівництва.

Положення п. 9.2 договору встановлюють, що ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»не матиме жодних майнових прав на Обєкт інвестування як протягом періоду будівництва, так і після його завершення.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України, тобто обєкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання і т.д., які були використані в процесі будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Отже, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, об'єкт незавершеного будівництва це об'єкт будівництва, який фактично не експлуатується, оскільки перебуває у недобудованому стані, та щодо якого понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.ст. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що обсяг інвестицій, що вносяться інвестором у фінансування трьохповерхової нежитлової будівлі, орієнтованою загальною площею 158474,60 м.кв. +/- : Блок А обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь»та станцією метро «Мінська»), Блок Б (між станцією метро «Мінська»та станцією метро «Героїв Дніпра») та машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації становить 606000000,00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) 101000000,00 грн., але не суми з врахуванням ПДВ еквівалентної 120000000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Позивачем на рахунок відповідача був внесений весь обсяг інвестицій за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., включаючи суму переплати, загальна сума внеску становить 756418234,72 грн. Даний факт було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва у справі 32/147 від 22.04.2010 р.

Проте, незважаючи на внесення позивачем всього обсягу інвестицій з перевищення обумовленої суми, відповідач не виконав обовязку щодо завершення будівництва Блоку Б, що підтверджується довідкою КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про 57 % готовність обєкту Блоку Б обєктів соціально-культурного призначення. Крім того, Актом технічного стану незавершеного будівництва обєктів соціально-культурного призначення за адресою: проспект Оболонський у Оболонському районі міста Києва від 25.08.2009 р., за підписом начальника відділу технічного нагляду ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»В.С. Бахової, обсяги здійснених на Блоці Б загально-будівельних робіт склали 80 % сантехнічних робіт 10 %, електромонтажних робіт 30 %, а оздоблювальних робіт 5 %.

Статтею 3.2 договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., встановлено, що з моменту підписання договору, інвестор набуває майнові права на обєкт інвестування, незалежно від обсягу внесеної інвестиції і стану завершеності обєкту інвестування. Такі права, в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання , що використовується чи будуть використані під час будівництва, майнові права на обєкт незавершеного будівництва та право власності на обєкт незавершеного будівництва.

Умовами пунктів 9.2 та 9.6 даного договору передбачено, що замовник-забудовник не матиме жодних майнових прав на обєкт інвестування як протягом періоду будівництва, так і після його завершення; замовник-забудовник підтверджує та гарантує, що всі майнові права на обєкт незавершеного будівництва Блок А та Блок Б та машиномісць обєкту інвестування належать інвестору

Також в ході розгляду даної справи Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідачем, в порушення зазначених умов договору № 01/12, були вчинені незаконні дії щодо заволодіння майном обєктом незавершеного будівництва Блок Б, які полягали в наступному.

Зокрема, ПАТ «Трест Київміськбуд - 1»звернулося до Постійного діючого третейського суду при корпорації «СИЛА ЗАКОНУ»про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва.

За результатами розгляду даної справи третейським судом було прийнято рішення від 26.02.2009 р. у справі № 22-17ц/2009, яким було визнано за ПАТ «Трест Київміськбуд - 1»право власності на обєкт незавершеного будівництва обєкт соціально-культурного призначення торговельно-розважального центру 77632,00 кв.м. з гостьовою автостоянкою на 786 м/м Блоку Б, який розташований по проспекту Оболонському, 21-б в м. Києві (будівельна адреса: проспект Оболонський у Оболонському районі м. Києва).

Ухвалою від 18.03.2009 р. Октябрського районного суду м. Полтава зобовязано КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»зареєструвати за ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»право власності на обєкт незавершеного будівництва обєкт соціально-культурного призначення торговельно-розважального центру 77632,00 кв.м. з гостьовою автостоянкою на 786 м/м Блоку Б, який розташований по проспекту Оболонському, 21-б в м. Києві (будівельна адреса: проспект Оболонський у Оболонському районі м. Києва).

Позивачеві про наявні розгляду даного спору не було відомо, крім того, ним у зазначений період (травень 2009 р. до лютий 2010 р.) було внесено інвестицій в загальному розмірі 150418234,72 грн.

Також, в порушення дійсних домовленостей за договором про інвестування, 28.01.2010 р. відповідачем в порядку статті 188 Господарського кодексу України було надіслано повідомлення про розірвання договору інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. без зазначення варіантів розподілення результатів інвестиційної діяльності.

У звязку з тим, що відповідач неодноразово порушував умови договору інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., які полягали в наступному: оформлення відповідачем за собою права власності на обєкт незавершеного будівництва, проінвестованого позивачем і майнові права на які належать позивачеві; заволодіння чужим майном; перевищення обсягу інвестицій, встановленого сторонами в інвестиційному договорі; зміна генерального підрядника будівництва та готовність обєкту Блоку Б в строк здачі на 57 %; то за таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про припинення на підставі статті 651 Цивільного кодексу України правовідношення між ТОВ «Віта Верітас»та ПАТ «Трест Київміськбуд-1»за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом його розірвання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 601356372,72 грн. збитків.

04.07.2011 р. представники позивача подали до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Віта Верітас»просить припинити правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»на користь ТОВ «Віта Верітас»збитки у розмірі 589957890, 90 грн., з яких: 140856076, 84 грн. (що еквівалентно 17667742, 47 доларів США за курсом НБУ станом на 04.07.2011 р.), 39682113, 18 грн. збитків щодо сплати відсотків за користування за період з 05.05.2009 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми переплати, 18539830, 00 грн. збитків щодо сплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, 349 188641, 00 грн. збитків у вигляді понесених витрат на завершення будівництва Блоку Б обєктів соціально-культурного призначення, 10635229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Договором про інвестування будівництва № 01/12, зокрема, пунктами 3.1. та 8.1. (в редакції додаткової угоди до договору № 10 від 10.09.2009 р.) сторони погодили, що обсяг інвестицій, що вносяться інвестором у фінансування обєкту інвестування, яким є, зокрема, трьохповерхова нежитлова будівля, орієнтованою загальною площею 158474,60 кв.м. +/- 10%:

- Блок А обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь»та станцією метро «Мінська»);

- Блок Б обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська»та станцією метро «Героїв Дніпра»);

- машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації;

становить 606000000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 101000000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120000000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 р. у справі № 32/147 встановлено, що сума грошових коштів, сплачених позивачем за договором № 01/12 від 26.12.2006 р. відповідачу становить 756418234,72 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним господарським судом, сума переплати позивача за інвестиційним договором № 01/12 від 26.12.2006 р., яка перевищила граничний розмір інвестиції, склала суму 17667742, 47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2011 р. (7,9725 грн. за один долар США) становить суму у розмірі 140856076, 84 грн.

При цьому Господарський суд міста Києва враховує ту обставину, що у разі, якби відповідач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., то позивач не поніс би ці додаткові витрати, у звязку з чим вони є прямими збитками, завданими неправомірними діяннями відповідача.

За таких обставин позовна вимога ТОВ «Віта Верітас»про стягнення з ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»140856076, 84 грн. збитків у вигляді переплати за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу ТОВ «Віта Верітас»про стягнення з відповідача 18539830, 00 грн. збитків, які полягають у понесенні витрат позивача в рахунок виконання обовязку відповідача по сплаті пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, Господарський суд міста Києва визнав її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.04.2009 р. шляхом видачі Розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 328/1 «Про капітальний ремонт Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського»було прийняте рішення здійснити капітальний ремонт Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського за рахунок коштів інвестора ТОВ «Віта Верітас».

Проте, слід зауважити, що проведення робіт з капітального ремонту проїзної частини Оболонського проспекту на ділянці від вулиці Героїв Дніпра до вул. Малиновського було передбачено у складі проекту «Обєкти соціально-культурного призначення на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва». Зазначене підтверджується також положеннями пункту 3.1.1. інвестиційного договору № 85 від 18.06.2009 р., укладеного між ТОВ «Віта Верітас»та Комунальним підприємством «Київавтодор»виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до положень статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій»замовник, який має намір здійснити будівництво обєкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

При цьому часткові функції замовника та право забудови на підставі укладеного з Оболонською районною у місті Києві радою договору від 29.08.2003 р. отримав відповідач. Зокрема, пунктом 4.1.5. зазначеного вище договору встановлено обовязок відповідача перераховувати за адміністрацію пайові кошти Головному управлінню економіки та інвестицій на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

З метою виконання цього встановленого обовязку замовника (забудовника) 03 жовтня 2006 року відповідачем був укладений з Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та Оболонською районною у місті Києві радою договір № 871 про сплату забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у звязку з будівництвом обєктів соціально-культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі міста Києва.

За умовами цього договору відповідач зобовязався сплатити в термін з Ічня 2007 року по грудень 2009 року пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у звязку з будівництвом обєктів соціально-культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі міста Києва (34079440, 00 грн.), а також в термін з жовтня по грудень 2006 року компенсацію за гідронамив території, відведеної під будівництво (3950320, 00 грн.).

Крім того, слід відзначити, що положення пункту 8.9. договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, встановили, що інвестор (позивач) не матиме жодних інших фінансових зобовязань перед замовником-забудовником, крім внесення обумовленої сторонами інвестиції. До того ж, замовник-забудовник самостійно і за власний рахунок виконує зобовязання за інвестиційними договорами з органами державної влади та місцевого самоврядування, повязані з будівництвом обєкту інвестування.

Враховуючи наведене, субєктом сплати пайового внеску відповідно до положень укладених договорів та чинного законодавства України є відповідач.

Слід зауважити, що, незважаючи на те, що в Закону України «Про планування і забудову територій»відповідальність за неоплату пайової участі після прийняття обєкта в експлуатацію прямо не встановлена, проте негативні наслідки такої бездіяльності існують.

Так, у пункті 9.1.1. Рішення Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587 «Про Правила забудови м. Києва»(зі всіма змінами та доповненнями) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів здійснюється згідно з Порядком прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів та після подання довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Крім того, пункт 11.1. Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820, встановлює, що додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності на новозбудовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються, серед іншого, довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, для введення обєктів інвестування відповідно до інвестиційного договору в експлуатацію та оформлення права власності на них, обовязок щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва мав бути виконаний в повному обсязі відповідачем.

Проте, на момент вводу в експлуатацію Блоку А обєктів соціально-культурного призначення відповідач не виконав обовязку по сплаті пайової участі в рамках договору № 871 від 03.10.2006 р., зокрема:

-не сплатив залишок пайового внеску з рахуванням індексу інфляції згідно з додатковою угодою № 1 від 23.07.2009 р. до договору № 871 у розмірі 13173840, 00 грн.;

-не сплатив додатковий пайовий внесок у розмірі 4009200, 00 грн.

Пунктом 9.3. інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р. встановлено, що замовник-забудовник (відповідач) зобовязаний передати інвестору (позивачу) всю проектну документацію, технічний паспорт на обєкт інвестування та будь-які інші документи, необхідні для реєстрації інвестором права власності на обєкт інвестування.

За таких обставин, оскільки оплата пайової участі відповідачем проведена не була, інвестор зарахував суму вартості робіт по капітальному ремонту Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського в рахунок сплати пайового внеску.

Підтвердженням зазначеного стало укладення додаткової угоди № 1 від 23.07.2009 р. та додаткової угоди № 2 від 16.09.2009 р. до договору № 871, підписані відповідачем та скріплені печаткою останнього.

Крім того, залишок вартості робіт по капітальному ремонту був також зарахований в рахунок оплати додаткового пайового внеску у розмірі 1356790, 00 грн. в процесі оформлення документів (права власності) на Блок Б обєктів соціально-культурного призначення, про що свідчить укладена додаткова угода № 3 від 14.06.2011 р. до договору №871.

Наведене свідчить про вимушене збільшення витрат ТОВ «Віта Верітас»на суму вартості робіт з капітального ремонту Оболенського проспекту, приймаючи до уваги те, що проведення таких робіт було передбачене проектом будівництва обєктів соціально-культурного призначення, а отже належало до прямих обовязків відповідача в межах суми інвестиції, встановленої сторонами в інвестиційному договорі № 01/12.

Враховуючи, що вказані витрати у загальному розмірі 18539830, 00 грн. були понесені позивачем у звязку з тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання як замовника-забудовника за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006р., то за таких обставин позовна вимога про стягнення 18539830, 00 грн. збитків підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача (згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог) 349188641, 00 грн. збитків, які полягають у додаткових витратах, понесених позивачем на завершення будівництва Блоку Б обєкту інвестування, та 31056000, 00 грн. збитків, які становлять частку замовника, то суд визнає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

З метою завершення будівництва Блоку Б позивач був змушений укласти новий інвестиційний договір із замовником будівництва та користувачем земельної ділянки Оболонською районною у місті Києві радою (інвестиційний договір № 01/10 від 30.05.2010р.).

Крім того, відповідно до рішення Оболонської районної у місті Києві ради від 01.07.2010 р. № 28/3 «Про передачу функцій замовника щодо реконструкції Оболонського та про затвердження інвестиційного договору про реконструкцію Оболонського проспекту в Оболонському районі м. Києва»позивачу були передані функції замовника будівництва щодо реконструкції Оболонського проспекту закінчення будівництва Блоку Б обєктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська»і станцією метро «Героїв Дніпра»), за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 21Б, який знаходиться на земельній ділянці площею 3,3857 га на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002.

Відповідно до умов нового інвестиційного договору, позивач прийняв на себе обовязки перед замовником будівництва Оболонською районною у місті Києві радою щодо виплати останній частки в процесі реконструкції Оболонського проспекту, що відповідно до положень п. 3.5. статті 3 складає суму у розмірі 31056000, 00 грн. розмір вартості будівництва окремо стоячого торгівельно-офісного приміщення, загальною площею 7764 квадратних метрів, з встановленим сантехнічним обладнанням, обладнанням для опалення, виконаними внутрішніми та зовнішніми опоряджувальними роботами, яка визначається на підставі оцінок субєктів оціночної діяльності.

При цьому, варто зауважити, що обовязок по передачі частки замовника у будівництво обєктів соціально-культурного призначення було покладено на відповідача як відповідно до укладеного договору від 29.08.2003 р. «Про інвестування обєктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва»(з урахуванням додаткових угод № 1, 2, 3 та 4), так і відповідно до положень інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р.

Крім того, на виконання нового інвестиційного договору позивачем були понесені витрати на завершення будівництва Блоку Б у розмірі 349188641, 00 грн., що підтверджується Технічним звітом № 46 «Фінансовий та технічний нагляд на майданчику будівництва обєкта соціально-культурного призначення в Оболонському районі м. Києва», які позивач не поніс би, якби відповідач належним чином виконав взяті на себе зобовязання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 349188641, 00 грн. збитків, які складають обсяг інвестицій для завершення будівництва обєкту інвестування, та 31056000, 00 грн. збитків, які становлять частку замовника, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 39682113, 18 грн. витрат позивача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором, за період з 05.05.2009 року по 24.05.2011 року, а також про стягнення 10635229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б, за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р., то Господарський суд міста Києва не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 623 та ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок, тільки за наявності останнього збитки підлягають відшкодуванню.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає обєктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобовязань.

Обовязковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний звязок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобовязань причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань (виключає його відповідальність).

При цьому позивачем не було доведено, що у звязку з діяннями відповідача йому було нанесено збитків у вигляді витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, не було обґрунтовано причинно-наслідкового звязку.

Зокрема, Господарським судом міста Києва враховується та обставина, що договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 843 від 15.08.2007 р., на якому ґрунтується дана позовна вимога, був укладений позивачем з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»до вчинення відповідачем неправомірних діянь.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, банк зобовязався надати позивачу кредит, а позичальник зобовязався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені строки кредит в розмірі, еквівалентному 55000000 доларів США та сплатити проценти за користування кредитом. Додатковими угодами вказана сума змінювалась, зокрема, згідно з додатковою угодою № 21 від 30.09.2010 р. передбачено, що позивач зобовязався отримувати, належним чином використовувати та повернути банку в передбачені строки кредит в наступному розмірі: 41779000 доларів США та 1217209846 грн. та сплатити проценти за користування кредитом.

Доказів того, що у звязку з певними діями чи бездіяльністю відповідача ТОВ «Віта Верітас»змушене було вирішувати питання про збільшення розміру кредитних коштів у порівнянні з розміром, передбаченим пунктом 1.1. договору невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії, або ж належних доказів того, що своїми діяннями відповідач спричинив порушення строків повернення кредиту, чи допущення будь-яких інших негативних наслідків позивачем господарському суду не надано.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Віта Верітас»про стягнення 39682113, 18 грн. витрат позивача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором, за період з 05.05.2009 року по 24.05.2011 року, а також про стягнення 10635229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б, за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р.

Підсумовуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 539640547, 84 грн. збитків (140856076, 84 грн. + 18539830, 00 грн. + 349188641, 00 грн. + 31056000, 00 грн.).

Що стосується позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»про припинення на підставі статті 651 Цивільного кодексу України правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та ПАТ «Трест Київміськбуд-1»за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом його розірвання, то слід відзначити наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено один із способів захисту цивільних прав та інтересів припинення правовідношення.

З огляду на наведене, обраний позивачем спосіб захисту прав припинення правовідношення відноситья до встановлених законом способів захисту цивільних прав (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.03.2011 р. № 4/131/10).

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як вже було встановлено господарським судом, відповідачем було допущено істотні порушення умов інвестиційного договору:

-оформлення відповідачем за собою права власності на обєкт незавершеного будівництва, проінвестованого позивачем і майнові права на які належать позивачеві;

-заволодіння чужим майном майном позивача, яке належало останньому відповідно до умов договору № 01/12;

-перевищення обсягу інвестицій, встановленого сторонами в інвестиційному договорі;

-зміна генерального підрядника будівництва без погодження з позивачем;

-незважаючи на повністю про інвестоване позивачем будівництво, готовність обєкту Блоку Б станом на строк здачі лише на 57 %.

При цьому слід зауважити, що при укладенні договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 року позивач розраховував набути майнові права на Обєкт інвестування за грошові кошти у розмірі 505000000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 84166666, 67 грн., але не більше суми, еквівалентної 100000000 доларів США з ПДВ за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Пунктом 8.1 статті 8 договору інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. (з урахуванням змін, внесених сторонами додатковою угодою № 10) встановлено, що обсяг інвестицій на Обєкт інвестування був передбачений на рівні 606000000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 101000000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120000000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Проте, у звязку з порушеннями відповідачем умов інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р., позивач поніс додаткові витрати, які склали 539640547, 21 грн., що встановлено при розгляді даної справи.

Таким чином, внаслідок завданої шкоди позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладанні договору, зокрема позбавився можливості за грошові кошти на рівні 606000000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 101000000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120000000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, набути у власність Обєкт інвестування.

У звязку з наведеним Господарський суд міста Києва дійшов до висновку про істотність порушень відповідачем його зобовязань за договором № 01/12 від 26.12.2006 р., що є підставою для розірвання даного договору на вимогу позивача за судовим рішенням.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Згідно з частинами 2 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобовязання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Твердження представника відповідача про те, що даний спір щодо припинення правовідношення не підлягає розгляду господарським судом, оскільки позивачем не дотримано порядку розірвання договору, є помилковим, оскільки недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача право звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 № 50/101-08).

При цьому господарським судом також враховується, що позивач звернувся з позовом про припинення на підставі статті 651 Цивільного кодексу України правовідношення між ТОВ «Віта Верітас»та ПАТ «Трест Київміськбуд-1»за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом його розірвання, тобто підставами для такого позову є істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, такий договір може бути розірваний судом на вимогу однієї із сторін.

Приймаючи до уваги наведене, Господарський суд міста Києва визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу ТОВ «Віта Верітас» про припинення на підставі статті 651 Цивільного кодексу України правовідношення між ТОВ «Віта Верітас»та ПАТ «Трест Київміськбуд-1»за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006р. шляхом його розірвання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»по договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 року шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»(ідентифікаційний код 31176312; адреса: 04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»(ідентифікаційний код 33346854; адреса: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 45) 539640547 (пятсот тридцять девять мільйонів шістсот сорок тисяч пятсот сорок сім) грн. 84 коп. збитків, 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У решті позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О.

Повне рішення складено

25.07.2011