№ 1787080, 19.03.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2008 р. Справа № 2-а-3196/08

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні

За участю представників сторін:

позивача : Катрич П.С., представник за довіреністю

відповідача : Янушевич Н.Ю., представник за довіреністю

розглянувши матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протирпавними податкових вимог та їх скасування

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання протиправною першої податкової вимоги № 1/30 від 03.08.2007 року згідно якої відповідач вказує, що станом на 03.08.2007 року податковий борг позивача за узгодженими податковими зобовязаннями по податку з доходів найманих осіб становить 63452,24 грн., у тому числі пеня 63452,24 грн. В даній вимозі відповідач зазначив, що починаючи з 01.08.2007 року на активи позивача розповсюджується право податкової застави відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Позивач вважає, що дана вимога є протиправною, оскільки прийнята з порушенням норм чинного податкового законодавства та порушує його права та інтереси.

Так, відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”(надалі Закон 2181) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону 2181 податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до п.п.5.2.1 цього ж Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 Закону 2181 вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього закону.

Згідно з п.п.6.2.3 ст.6 Закону 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Позивач зазначає, що пеня зазначена в вимозі не узгоджувалася самостійно останнім, а також не узгоджувалася ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Вона була нарахована відповідно до довідки № 97/17-05487478 від 16.07.2007 року, тому дане зобовязання повинно узгоджуватись шляхом направлення позивачу податкового повідомлення.

А тому позивач просить визнати протиправною першу податкову вимогу від 03.08.2007 року № 1/30 та скасувати її.

В подальшому під час судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги і просив суд визнати протиправною та скасувати також другу податкову вимогу від 14.09.2007 року № 2/33, відповідно до якої відповідач повідомляє, що на активи позивача розповсюджується право податкової застави згідно з Законом 2181, та в разі несплати суми податкового боргу надалі будуть застосовані передбачені законодавством заходи стягнення податкового боргу: стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання; вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет позовних вимог або відмовитись від адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, відкликати позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно ст.1 Закону 2181 передбачено, що податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів та або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання. Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання. Тобто, Закон 2181 не визначає пеню як податкове зобовязання, але визначає пеню як суму податкового боргу.

П.3.11 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2003 року за № 522/7843 передбачено, що документом що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків є акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян. Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону 2181 податкова вимога письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

П.4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.07.2001 року № 595/5786, передбачено, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платника податків, які ведуться в органах державної податкової служби. Після нарахування під час планової перевірки позивачу за несвоєчасну сплату податкових зобовязань по прибутковому податку сума нарахованої пені була проведена в обліковій картці позивача, та у звязку з непогашенням пені в автоматичному режимі була сформована податкова вимога.

А тому, відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та підстави для його задоволення відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов і просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ “Калинівський Агрохім”з питань правильності обчислення та своєчасності перерахування сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.05.2004 року по 31.03.2007 року про що складено довідку № 97/17 05487478 від 16.07.2007 року (акт про результати планової перевірки від 10.07.2007 року №93/23-114/05487478). Даною перевіркою встановлено, що ВАТ “Калинівський Агрохім”не повністю сплачував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, чим порушив п.п.8.1.2 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Відповідно до п.п.20.1 ст.20 вищевказаного Закону за неперерахування податку справляється пеня у розмірах визначених п.16.4 ст.16 Закону 2181 та нараховано ВАТ “Калинівський Агрохім”пеню в сумі 63452,24 грн..

Відповідачем було сформовано першу податкову вимогу від 03.08.2007 року № 1/30 та направлено ВАТ “Калинівський Агрохім”у звязку з тим, що за останнім станом на 03.08.2007 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 63452,24 грн., в тому числі по пені по податку з доходів найманих працівників 63452,24 грн., відповідно до якої з 01.08.2007 року на активи позивача розповсюджується право податкової застави згідно з Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”та в разі несплати суми податкового боргу надалі податковим органом будуть застосовані передбачені законодавством заходи стягнення податкового боргу: стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання; вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

14.09.2007 року відповідачем було сформовано і направлено позивачу другу податкову вимогу №2/33 від 14.09.2007 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 63452,24 грн., в тому числі по пені по податку з доходів найманих працівників 63452,24 грн., відповідно до якої на активи позивача вже з 02.08.2007 року розповсюджується право податкової застави згідно з Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”та в разі термінової несплати суми податкового боргу надалі будуть застосовані передбачені законодавством заходи стягнення податкового боргу: стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання; вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

Згідно ст.1 Закону 2181 податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону 2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.6.2 вищевказаної статті Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону 2181 податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка)(п.1.3 ст.1 Закону 2181) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно до п.1.4 ст.1 вищевказаного закону пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України за № 266 від 03.07.2001 року та зареєстрованого в Мінюсті України 16.07.2001 року за № 595/5786 (далі Порядок) податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобовязань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобовязань узгоджених податковим органом або іншими контролюючими органами.

Податкове зобовязання вважається узгодженим (п.2.12 вищезгаданого Порядку):

- податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації з дня подання такої декларації;

- податкове зобовязання, нараховане податковим органом у день отримання платником податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);

- податкове зобовязання, нараховане податковим органом (якщо такий платник у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження) - у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті.

Судом встановлено, що узгодження податкового зобовязання відповідно до вимог Закону 2181 не відбувалось. Пеня в сумі 63452,24 грн., нарахована за результатами перевірки не є узгодженим податковим зобовязанням, а тому сформовані та надіслані позивачу перша та друга вимоги є протиправними.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого субєкти владних повноважень зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідач, діяв необгрунтовано, не у спосіб, що передбачений законами України. Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що формування та направлення вимог відповідає вимогам Закону 2181. А тому, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, податкові вимоги відповідача визнанню протиправними і скасуванню.

Ухвалою суду від 28.12.2007 року були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення зупинення дії першої податкової вимоги від 03.08.2007 року № 1/30 та другої податкової вимоги від 14.09.2007 року № 2/33, заборони відповідачу здійснювати заходи щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства “Калинівський Агрохім”податкового боргу на підставі першої податкової вимоги від 03.08.2007 року № 1/30 та другої податкової вимоги №2/33 від 14.09.2007 року шляхом стягнення коштів з банківських рахунків, вилучення готівки з каси та інших місць зберігання, вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових вимог судом задовольняються, відповідно до вимог ч.4 ст.118, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову слід скасувати.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки квитанцією № 27201/з21 від 22.08.2007 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 86, 94, 128, 158, 159, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати першу податкову вимогу від 03.08.2007 року № 1/30 та другу податкову вимогу від 14.09.2007 року № 2/33.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Калинівський Агрохім”документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

4.Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 28.12.2007 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24.03.2008 року.

Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна