Решение № 17868166, 11.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р. Справа № 5016/2126/2011(8/103)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Біос”,

83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, оф. 1,

до Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська

птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-Еталон”,

57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А,

про стягнення коштів у сумі 116005 грн. 41 коп.,

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 139 від 31.08.2009;

від відповідача: не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Біос” (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього сільськогосподарського підприємства (ДСП) “Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Аваль-Еталон” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 116005 грн. 41 коп., а також про відшкодування судових витрат, які складаються з оплати позовної заяви державним митом 1160 грн. 05 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Сума боргу складається з основного боргу за товар, поставлений на підставі договору поставки № 01/01/2010 20 від 17.05.2010р. 93455 грн.; втрат від інфляції 7724 грн.; 10% річних 5825 грн. 64 коп.; та пені 9000 грн. 77 коп.

Вимоги обґрунтовані посиланнями на ст. 193 Господарського кодексу (ГК) України та ст. ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу (ЦК) України.

Про дату, час і місце судового засідання сторін повідомлено ухвалою суду від 30.06.2011р. про порушення провадження у справі. Відповідачем вказана ухвала отримана 08.07.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 54001 14988690, проте відповідач відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував, правом участі у судовому засіданні не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального (ГПК) України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

17.05.2010р. між сторонами укладено договір поставки № 01/01/2010 20 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти, а відповідач приймати та сплачувати кормові добавки (товар) на умовах та у строки, визначені Договором. Так п. 5.3 Договору встановлено, що відповідач сплачує товар з відстрочкою платежу протягом 14 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Згідно з п. 6.5 Договору у разі прострочення платежів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення протягом усього періоду прострочки. Крім того, відповідач зобовязаний сплатити 10% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На виконання умов Договору протягом травня 2010 року січня 2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 186780 грн. 30 коп., що підтверджено рахунками фактурами, накладними та товарно транспортними накладними з відмітками відповідача про отримання товару. Отриманий товар відповідач сплатив частково, у сумі 93325 грн. 30 коп. про що свідчать 10 копій платіжних доручень з відмітками банку про проведення операцій. Таким чином, на дату звернення позивачем з позовом до суду, борг відповідача склав 93455 грн. Вказану суму боргу відповідач підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків від 31.01.2011р.; акт підписаний обома сторонами та засвідчений печатками.

Борг у сумі 93455 грн. залишається несплаченим і станом на день прийняття рішення у даній справі.

Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобовязання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлений обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 6.5 Договору встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобовязаний сплатити не три, а десять процентів річних від простроченої суми.

Спираючись на вищенаведені норми закону та умови Договору, позивач підставно нарахував пеню, втрати від інфляції та десять процентів річних.

За розрахунком позивача (а.с. 8) пеня складає 9000 грн. 77 коп., втрати від інфляції 7724 грн.; 10% річних 5825 грн. 64 коп.

Суд вважає цей розрахунок вірним; відповідачем він не оспорений і не спростований.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, Договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-Еталон” (57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А; ідентифікаційний код 30124834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Біос” (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, оф. 1; ідентифікаційний код 21997523) грошові кошти у сумі 93455 (девяносто три тисячі чотириста пятдесят пять) грн. основний борг; 7724 (сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. втрати від інфляції; 9000 (девять тисяч) грн. 77 коп. пеня; 5825 (пять тисяч вісімсот двадцять пять) грн. 64 коп. 10% річних, а також 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 05 коп. на відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 (двісті тридцять шість) грн. з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “16” серпня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька