Решение № 17865310, 19.07.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року Справа № 18/5005

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально

оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий

центр “Світанок”, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської

області

про стягнення 8 192 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє” до товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” про стягнення заборгованості в розмірі 8 192 грн. 00 коп. за виконані роботи згідно договору підряду №3-08/1-12 від 15 квітня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 листопада 2008 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 грудня 2008 року продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2009 року було зупинено провадження у справі №18/5005 до закінчення розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням зі справи №17/26 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” до товариства з обмеженою відповідальністю “Арх-Ательє” про визнання недійсним договору підряду №3-08/1-12.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2010 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 14 грудня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року провадження у справі було зупинено, в звязку з призначенням судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 липня 2011 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 19 липня 2011 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням останнього в іншому судовому засіданні.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

В пункті 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року, № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 27 листопада 2008 року (а с. 40-41) та зазначав, що акти форми №КБ-2в та №КБ -3 сторонами договору підряду від 15 квітня 2008 року не підписувалися, передача обєкту за актом приймання передачі не відбувалась, авансовий платіж передбачений п. 12.1. договору підряду відповідачем не сплачувався, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача коштів за договором підряду від 15 квітня 2008 року.

Крім того, відповідач вказував, що позивач не приступив до виконання зобовязань по зазначеному договору. Оскільки відсутня проектно кошторисна документація, відповідач вважає що договір підряду є неукладеним, а виконання позивачем підрядних робіт не може бути належним доказом виникнення зобовязань по їх оплаті у відповідача.

Крім того представник відповідача надав суду клопотання про витребування у державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва відомостей щодо надання позивачем звітів 1 ДФ про кількість найманих зареєстрованих працівників за 2008 рік та клопотання про витребування у позивача первинних документів, які вказують на фактичне виконання робіт по договору №3-08/1-12, зокрема: журнали обліку виконаних робіт, відомості про фактичні витрати на заробітну плату, машини та механізми, дефектні акти, документи, що вказують на стан обєкта до початку робіт, дозвіл на виконання робіт, кошторис станом на квітень червень 2008 року; відомості про наявність зарєстрованих найманих працівників за квітень червень 2008 року.

Заявлені клопотання не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак доказів звернення до державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва та до позивача про витребування зазначених документів відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не вказано обставин, які можуть підтвердити витребувані документи.

Також представником відповідача було надано клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Заявлене клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 28 грудня 2010 року було призначено судову експертизу, проте, у звязку з тим, що відповідач не здійснив оплату вартості експертизи, матеріали справи повернулись до господарського суду Черкаської області без виконання експертизи.

Таким чином дії відповідача суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 липня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5005.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 15 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Лікувально оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє” (підрядник) було укладено договір підряду №3-08/1-12 на виконання підрядних робіт.

Відповідно до п. 2.1. вищезазначеного договору, підрядник зобовязався своїми та залученими силами і засобами на замовлення замовника провести роботи з ремонту будівель 2 х поверхового корпусу приймально вестибюльної групи (далі обєкт), а замовник зобовязався передати підряднику по акту будівельний майданчик, існуючі 6-ти поверховий корпус та 2-х поверховий корпус приймально вестибюльної групи, необхідну проектну документацію, авансувати ремонтні роботи, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором будівельного підряду, тому відносини сторін регулюються параграфом 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Загальна вартість робіт з ремонту обєкту за цим договором визначена динамічною договірною ціною і становить 1386 322 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 231 053 грн. 80 коп.

Розрахунок договірної ціни встановлений додатком №1, що є невідємною частиною цього договору (п. 8.1. договору).

Пунктом 8.3. договору встановлено, що уточнення договірної ціни здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Сторонами складено та підписано додаткову угоду до договору (договірна ціна) (а.с. 56-57).

Відповідно до п. 12.1. договору підряду замовник після підписання цього договору зобовязався перерахувати на рахунок підрядника авансовий платіж в розмірі 30% від суми договірної ціни на виконання першого етапу робіт, вказаного в графіку виконання робіт ( додаток №2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання вищевказаного пункту договору було перераховано позивачу 390000 грн. 00 коп. авансу, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 53-55).

Позивач виконав роботи по ремонту будівель 2 х поверхового корпусу приймально вестибюльної групи згідно договору від 15 квітня 2008 року на загальну суму 444 588 грн. 00 коп., що підтверджується актами виконаних робіт форми №КБ -2в, №КБ 3:

-за квітень 2008 року на суму 199 836 грн. 00 коп.;

-за травень 2008 року на суму 164 703 грн. 60 коп.;

- за травень 2008 року на суму 33652 грн. 80 коп.;

- за червень 2008 року на суму 46 395 грн. 60 коп.

Однак акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 46 395 грн. 60 коп. відповідачем не підписано (а.с.31-34).

Крім того, слід зазначити, що в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року та за травень 2008 року на суму 33652 грн. 80 коп. зазначено договір №3/02-08-6 від 05 березня 2008 року. Проте найменування обєкту на якому виконувалися роботи згідно зазначених актів, вказано двоповерховий корпус приймально вестибюльної групи.

Договору за №3/02-08-6 від 05 березня 2008 року сторони суду не надали.

Відповідно до п. 13.3. договору підряду розрахунки за виконані обєми робіт проводяться щомісячно згідно з актами виконаних робіт форми №КБ-2в та форми №КБ-3, наданих підрядником замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник приймає виконані роботи та на протязі 5 робочих днів підписує акти виконаних робіт або надає мотивовані зауваження від підписання. Після усунення зауважень підрядник вдруге надає акти до підписання.

Проте відповідач не надсилав позивачу мотивованих зауважень щодо відмови підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 46 395 грн. 60 коп.

Водночас, позивач не заявляв вимоги про стягнення боргу в розмірі 46 395 грн. 60 коп., згідно не підписаного акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, оскільки як вбачається з розрахунку боргу позивач просить суд стягнути з відповідача лише 8192 грн. 00 коп. (398 192 грн. 00 коп. 390 000 грн. 00 коп.)

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище відповідач зобовязався оплатити вартість виконаних позивачем робіт на протязі 5 робочих днів з дати підписання актів виконаних робіт, наданих підрядником не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 13.3.).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду строк виконання обовязку відповідача щодо оплати виконаних товариством з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє” робіт настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Також, згідно ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду міста Києва від 21 грудня 2009 року зі справи №17/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” до товариства з обмеженою відповідальністю “Арх-Ательє” про визнання недійсним договору підряду №3-08/1-12 від 15 квітня 2008 року в позові було відмовлено.

Під час перегляду вищевказаного рішення в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд в своїй постанові від 02 березня 2010 року зазначив, що на підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що при укладенні договору підряду сторонами були узгоджені всі умови, які є істотними, а саме: щодо обсягів і видів робіт; щодо вартості і порядку фінансування будівництва об'єкта; щодо порядку матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; щодо режиму Контролю якості робіт і матеріалів Замовником; щодо порядку розрахунків за виконані роботи, умов про дефекти і гарантійні строки; щодо страхування ризиків, фінансові гарантії.

Крім того, колегія суддів зазначила, що місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов спірного договору позивач перераховував на розрахунковий рахунок відповідача кошти, що підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача, а відповідач виконував роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3) та актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в). Наведене свідчить, що позивач, підписавши вказані первинні документи та сплативши вартість виконаних робіт, фактично погодився з переліком та вартістю робіт, виконаних відповідно до договору, як передбачено п. 2.1 договору. Ціна в договорі визначена пунктом 8.1 договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року постанову суду апеляційної інстанції від 02 березня 2010 року залишено без змін.

Як зазначалося вище, в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року та за травень 2008 року на суму 33652 грн. 80 коп. вказано договір №3/02-08-6 від 05 березня 2008 року. Однак з урахуванням того, що договору за №3/02-08-6 від 05 березня 2008 року між сторонами укладено не було, а також враховуючи обставини, що були встановлені судом під час розгляду справи №17/26, господарський суд Черкаської області дійшов висновку, що у вищевказаних актах учасниками спірних правовідносин було допущено описку, оскільки фактично роботи виконувались на вказаному в актах обєкті згідно умов договору №3-08/1-12 від 15 квітня 2008 року.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин суд вважає, що доводи відповідача, які викладено у відзиві на позов є безпідставними, у звязку з чим останні до уваги не приймаються.

Відповідач погодився з вартістю та обємом виконаних позивачем робіт згідно договору підряду від 15 квітня 2008 року.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 8 192 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідач під час розгляду даного спору вищенаведеного належними та допустимими доказами не спростував, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Як вбачається з квитанцій від 29 жовтня 2008 року №000038 та від 04 листопада 2008 року №16 позивачем сплачено державне мито в розмірі 102 грн. 92 коп.

Згідно ст. 3 п. 2 підпункту “а” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року розмір ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 47 ГПК України передбачено, що державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

З урахуванням вищенаведеного, сума коштів в розмірі 0,92 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 47 ГПК України, в звязку з надмірною сплатою.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 47, 49, 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок”, вул. Жирного, 48, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 05390572 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє”, вул. Сімї Хохлових, 8, м. Київ, ідентифікаційний код 31515812 8192 грн. 00 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Арх Ательє”, вул. Сімї Хохлових, 8, м. Київ, ідентифікаційний код 31515812 0,92 грн. державного мита.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 25 липня 2011 року.