Решение № 17856493, 08.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 8/55/5022-965/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль,46000, в особі Козівського району електричних мереж, вул. Грушевського, 1б, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600

до відповідача Козівської селищної ради, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600

про стягнення 4 060грн. 35 коп. - основного боргу за використану активну електроенергію, 172 грн. 91 коп. - пені, 784 грн.04 коп.- інфляційних нарахувань та 60 грн. 43 коп. -3% річних

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульта, довіреність№ 4951/24 від 16.12.10 р.

Відповідача: ОСОБА_2- головного бухгалтера Козівської селищної ради, довіреність №11 від 01.08.11р.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільобленерго”, в особі Козівського району електричних мереж, смт. Козова, Тернопільська область, надалі позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Козівської селищної ради, смт. Козова, Тернопільська область, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 5077 грн. 72 коп., з яких: 4060,35 грн. грн. заборгованість за спожиту електроенергію, 172,91 грн. пеня, 784 грн.04 коп. - інфляційні нарахуваня та 60 грн. 43 коп. -3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов Договору №81 на постачання електричної енергії від 02.02.2007 р., зокрема в частині своєчасної оплати за спожиту активну електроенергію, внаслідок чого станом на 30.06.2011 року утворилась заборгованість в загальній сумі 4 060,35 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано 172,91 грн. пені, 784,03 грн. інфляційних нарахувань та 60 грн. 43 коп. 3% річних.

В підтвердження викладеного надано: Договір №81 на постачання електричної енергії від 02.02.2007 р.; Додаток № 2 до Договору №81; угоду до договору №81 від 18.11.2009р.; акт взаємних розрахунків станом на 01.07.2011р., підписаний повноважними представниками сторін; рахунки за активну енергію за період січень місяць 2011р. червень місяць 2011 р.; Акти про використану електричну енергію за період січень місяць 2011р. червень 2011 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 13.07.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 15:10 год. 08.08.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 08.08.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов № 01-688/3-09 від 05.08.2011р., підтриманого його повноважним представником в судовому засіданні 08.08.2011р., вимоги позивача визнає частково, а саме в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 4060,35 грн. Стверджує, що відповідно до рішення селищної ради від 18 травня 2010 року № 1083 «Про селищний бюджет на 2010 рік»в бюджеті Козівської селищної ради на оплату послуг з постачання електричної енергії були заплановані кошти в сумі 48300,00 гривень. В зв'язку з тим, що у 2010 році зросли тарифи на електричну енергію, сума коштів необхідна для оплати за ці послуги збільшилась на 4060 грн. 35 коп.. На цю суму не були заплановані кошторисні призначення. Відповідно до п. 1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення; відповідно до п. 7 ст. 78 Бюджетного кодексу України рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про обсяг вільного залишку бюджетних коштів, перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету визнається за підсумками першого півріччя та наступних звітних періодів поточного бюджету періоду на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за умови перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, не менше ніж на 5 відсотків. В зв'язку з тим, що дохідна частина селищного бюджету у грудні 2010 року була перевиконана лише на 4,6 відсотків, Козівська селищна рада не вносила змін до рішення про місцевий бюджет. В результаті вищенаведеного виникла не бюджетна заборгованість в сумі 4060 грн.З5 коп. перед позивачем, яку відповідно до норм Бюджетного кодексу України (п. 1 ст. 23) Козівська селищна рада не вправі сплатити. Зазначає, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а у зв'язку із зростанням тарифів на електричну енергію та відсутністю кошторисних призначень на суму 4060 грн. 35 коп., яких селищна рада не могла передбачити на початку 2010 року, а тому не погоджується із п. 2 позовної заяви, а саме стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 08.08.2011р. доводи та обґрунтування представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

02 лютого 2007 р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Козівського РЕМ, як Постачальником, з однієї сторони, та Козівською селищною радою, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір № 81 про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник зобовязався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 56 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору (р. 1 Договору).

П.п. 2.2.2 п.2.2 розділу 2 Договору передбачено, що “Постачальник” зобовязується постачати “Споживачу” електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 56 кВт.

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи, що наявні у справі документи свідчать про те, що договірні відносини між сторонами у справі продовжували тривати і протягом 2011р., жодна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4 Договору не заявила про відмову від договору чи зміну його умов, суд вважає за доцільне відзначити, що даний договір вважається пролонгованим на новий термін на тих же умовах, тобто у спірний період є чинним, про що також свідчить і наявна в матеріалах справи Угода від 02.02.2009 р. до Договору про постачання електроенергії № 81 від 02.02.2007 р.

Згідно п. п. 1, 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 81 про постачання електричної енергії від 02.02.2007 р., споживач зобовязався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором; розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

П. 3 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 81 про постачання електричної енергії договору від 02.02.2007 р. передбачено, що споживач до 05 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії, який визначений додатком № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу " до договору № 81 про постачання електричної енергії від 02.02.2007р.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. ст. 275- 277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обовязковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями від 22.11.2006 року № 1497 (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 7 Додатку № 2 до Договору № 81, щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду "Споживач" зобов'язується направляти представника до "Постачальника" електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії. Рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання. Якщо сума платежів, здійснених за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію перевищує вартість фактично спожитого обсягу електричної енергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони позивача зобовязання щодо постачання електричної енергії виконані належним чином; протягом січня місяця 2011р.- червня місяця 2011р. відповідачу надано послуги на загальну суму 30 807,18 грн. з постачання електричної енергії Окрім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманої електроенергії у попередніх розрахункових періодах, станом на 01.01.2011 року його заборгованість перед позивачем становила 4 059,63грн., що відображено і у отриманих відповідачем рахунках (належним чином засвідчені копії рахунків за активну електроенергію та Актів про використану електричну енергію за спірний період знаходяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства, своїх зобовязань по оплаті вартості отриманої електричної енергії за спірний період виконав лише частково,- на суму 30806,46грн.

Таким чином, станом на 30.06.2011 року заборгованість Козівської селищної ради перед позивачем становить 4 060,35грн., які позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Повноважний представник відповідача в судове засідання прибув, заявлену до стягнення суму основного боргу визнав в повному обсязі (ч.1 відзиву на позов).

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день розгляду спору в суді відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів погашення Козівської селищної ради заборгованості перед ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Козівського РЕМ в сумі 4 060 грн. 35 коп. в добровільному порядку, як і не надано належних та допустимих доказів спростування доводів позивача.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію згідно Договору №81 про постачання електричної енергії від 02.02.2007р. на суму 4 060 грн. 35 коп. правомірними, обґрунтованими, визнаними відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електроенергії нараховано та заявлено до стягнення 784,03 грн. інфляційних нарахувань та 60 грн. 43 коп. -3% річних.

Розглянувши даний розрахунок, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 784,03 грн. інфляційних нарахувань та 60,43 грн. -3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі .

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. п.4.2.1 п.4.2 р.4 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з тим, в силу ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електроенергії позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 172,91 грн., нараховану, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 258 ЦК України.

Розглянувши даний розрахунок, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 172,91 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі .

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Козівської селищної ради, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04525573) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Козівського району електричних мереж, вул. Грушевського, 1б, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 25701181) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603531020147 в Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, код ЄДРПОУ 25781010- 4 060 грн. 35 коп. основного боргу за використану активну електроенергію

3. Стягнути з Козівської селищної ради, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04525573) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Козівського району електричних мереж, вул. Грушевського, 1б, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 25701181) на поточний рахунок Козівського РЕМ № 26002216005 в Тернопільській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 25781010- 172 грн. 91 коп. пені, 784 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 60 грн. 43 коп. 3% річних.

4. Стягнути з Козівської селищної ради, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04525573) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Козівського району електричних мереж, вул. Грушевського, 1б, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 25701181) на поточний рахунок 260053000146, код 00130725, МФО 338545 в ОПЕРВ філії Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Тернопіль: 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "15" серпня 2011р.), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила