Решение № 17856489, 05.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р.Справа № 16/51/5022-986/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙ АВІА КАРГО", юридична адреса: м.Київ, Шевченківський район, вул..Дмитрівська, будинок 1, офіс 312 (фактична адреса:пр. Перемоги, 2, м. Київ )

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", вул. Текстильна, 30 А, м. Тернопіль.

про стягнення 29942 грн. 09 коп. заборгованості, в тому числі 27821 грн. 44 коп. боргу, 233 грн. 24 коп. - 3% річних, 695 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1191 грн. 87 коп. пені, судових витрат.

За участю представників сторін:

- позивача: Гринько К.В. директор, наказ №196/1-К від 01.01.2011 року

- відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 04/1-05-2011 від 1.05.2011 року

Суть справи:

У відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України ухвалою суду від 27.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 03 серпня на 10 год 00 хв.

У відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України в судовому засіданні 03.08.2011 року оголошувалась перерва до 05.08.2011 року до 11 год 00 хв з метою надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

У відповідності до ч.3ст.77 ГПК України в судовому засіданні 05.08.2011 року оголошувалась перерва до 05.08.2011 року до 16 год 00 хв з метою надання відповідачем письмових доказів на підтвердження сплати 5000 грн боргу на рахунок позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЙ АВІА КАРГО", юридична адреса: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дмитрівська, будинок 1, офіс 312 (фактична адреса:пр. Перемоги, 2, м. Київ ) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", вул. Текстильна, 30 А, м. Тернопіль про стягнення 29942 грн. 09 коп. заборгованості, в тому числі 27821 грн. 44 коп. боргу, 233 грн. 24 коп. - 3% річних, 695 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1191 грн. 87 коп. пені, судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань згідно договору доручення №1946 від 21.12.2010 року на транспотно-експедиторське обслуговування , що стосуються оплати за надані йому позивачем транспортно- експедиторські послуги.

В судове засідання представник позивача зявився,надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача зявився, надав пояснення по суті справи.

Відповідачем до матеріалів справи подано заперечення проти позову №369 від 3 серпня 2011 року, в яких зазначається, зокрема, що у звязку з неналежним виконанням зобовязань по договору транспортного експедирування №1946 від 21.10.2010 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «КИЙ АВІА КАРГО»відмовити. Проте в ході судового засідання 03.08.2011 року представник відповідача визнав суму основного боргу (без врахування суми ПДВ) та заперечив проти нарахованих позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені, зазначивши при цьому, що сторонами була підписана заявка на організацію перевезень вантажу, згідно якої оплата послуг проводиться не пізніше 30 днів з дня виставлення рахунку, а оскільки останній виставлено 24.03.2011р., то кінцевим строком оплати є 24.04.2011р. і відповідно тільки після його спливу мають нараховуватись штрафі санкції.

В ході розгляду справи представникам сторін розяснено їх права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " КИЙ АВІА КАРГО", в подальшому "Експедитор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", в подальшому "Замовник" було укладено договір доручення № 1946 на транспортно-експедиторське обслуговування, згідно п.п.1.1. та п.п.1.2. р.1 якого відповідно даний договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні "Експедитором" доручень Замовника" на організацію перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних вантажів "Замовника" (в подальшому вантажів); "Замовник" доручає, а "Експедитор" за винагороду приймає на себе організацію перевезення вантажів всіма видами транспорту.

Пунктом 2.1. розділу 2 Договору передбачено обов'язки "Експедитора". Так, зокрема,згідно п.п. 2.1.3. п.2.1. р.2 Договору зокрема "Експедитор" за рахунок "Замовника" організовує перевезення і здійснює транспортно-експедиторське обслуговування вантажів "Замовника" по його заявкам; заявка від "Замовника" до "Експедитора" передається або факсимільним повідомленням , або по електронній почті і вважається прийнятою після письмового підтвердження за підписом уповноваженого співробітника операційного відділу і печаткою "Експедитора"; фактична дата відправки вантажу узгоджується сторонами в процесі обробки заявки представниками "Експедитора".

Пунктом 2.2. розділу 2 Договору передбачено обов'язки "Замовника. Так, зокрема, згідно п.п. 2.2.8. п.2.2. р.2 Договору "Замовник" своєчасно в установленному даним Договором порядку проводити оплату послуг "Експедитора" у відповідності з підписаними актами прийомки наданих послуг.

Згідно п.3.1. р.3 Договору "Експедитор" має право в рамках данного договору без спеціальної довіреності заключати від свого імені або від імені "Замовника" договори і вчиняти інші юридично значимі дії по відношенню з третіми особами: перевізниками, зберігачами, страховиками, митними брокерами і іншими підприємствами (в подальшому називаються "Виконавцями"), послуги (роботи) яких необхідні для належного виконаня доручень "Замовника" по транспортуванню вантажів, а також виконувати частину робіт самостійно.

Згідно п.4.1. р.4 Договору оплата послуг "Експедитора" проводиться в національній валюті України гривнях по факту виконаної роботи на підставі виставленого рахунку-фактури протягом трьох банківських днів, без вирахування або віднесення на рахунок любої претензії, контрпретензії або заліку.

Згідно п.4.2. р.4 Договору остаточні взаєморозрахунки проводяться "Експедитором" на підставі акта прийомки робіт після всього комплексу виконаних робіт (послуг) узгоджених в заявці.

Згідно п.8.1.р.8 Договору даний договір вступає в силу і буде діяти протягом року з моменту підписання його двома сторонами.

30.05.2002 року між ЗАТ авіакомпанією "Аеросвіт" , в подальшому "Перевізник" та ТОВ " КИЙ АВІА КАРГО", в подальшому "Агент" був укладений договір №03-074/024 про продажу вантажних перевезень, згідно п.1.1.р.1 якого "Перевізник" надає "Агенту" право здійснювати продаж вантажних авіаперевезень на рейсах "Перевізника" і рейсах інших авіакомпаній за письмовою згодою "Перевізника". Згідно п.6.1. р.6 Договору №03-074/024 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року. В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода № 9 до договору № 03-074 про продаж вантажних перевезень від 30.05.2002 року, згідно якої п.6.1. викладено в наступній редакції:" Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.04 р.У випадку якщо ні одна із сторін не заявить про припинення Договору за 30 днів до закінчення строку його дії, то Договір автоматично продовжується на кожний наступний рік".

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином. У відповідності до заявки № без номера 2011 р. «додаток до договору доручення на організацію перевезення вантажів № 1946 від 19.12.2010 року»позивач надав відповідачу послуги по організації виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу кави в кількості кави в ящиках загальною вагою 1944 кг вартістю 13754 Євро таким видом транспорту як АВІА до м. Алмати, Республіка Казахстан.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань за договором № 1946 від 21.12.2010 року підтверджується:

- міжнародними вантажними накладними № MAWB 870-01291091 від 30.03.2011 року та № HAWB-01291091 від 30.03.2011 року, які містять відтиски штампів: перевізника- авіакомпанії «Аеросвіт»з відміткою про прийняття вантажу 30.03.2011 року; Київської обласної митниці з відміткою про перебування вантажу під митним контролем 30.03.2011 року; перебування вантажу в аеропорті «Бориспіль» (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи);

-актом виконаних робіт від 31 березня 2011 року, який засвідчений відтисками печаток сторін та підписами повноважних представників сторін, та в якому зазначено про виконання наступних робіт: міжнародне авіаперевезення і транспортно-експедиторське обслуговування вантажу по маршруту «Бориспіль»-аеропорт Алмати (Казахстан); оформлення авіанакладної; страхування вантажу; вага вантажу -1944 кг ;AWB №870-01291091; загальна вартість робіт 27821 грн 44 коп, в тому числі ПДВ -1929 грн 66 коп; роботи виконані в повному обємі; сторони претензій один до одного не мають (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи);

-страховим полісом № 11/117/СА страхування вантажів від 29.03.2011 року, який посвідчує факт укладання договору страхування № 11/117/СА від 29 березня 2011 року, який укладений між ПАТ «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ»та ТзОВ «КИЙ АВІА КАРГО», яким застраховано вантаж в кількості 1944 кг вартістю 13754 Євро; маршрут - Україна, м.Бориспіль (аеропорт) Казахстан, м.Алмати (аеропорт); авіаперевезення; супроводжувальні документи-AWB 870-0129 1091 (належним чином засвідчена копія договору № 11/117/СА добровільного страхування вантажів та Страхового полісу знаходяться в матеріалах справи).

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, відповідач свій обовязок по оплаті за надані йому транспортно-експедиторські послуги по організації перевезення вантажу авіатранспортом по маршруту «Бориспіль»-аеропорт Алмати (Казахстан) за договором доручення на транспортно-експедиторське обслуговування № 1946 від 19.12.2010 року належним чином не виконав, і допустив заборгованість перед позивачем станом на день подання позову на суму 27821 грн 44 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Представником відповідача до матеріалів справи подано платіжне доручення № 5121 від 5 серпня 2011 року (з відміткою АТ «БМ БАНК»м.Тернопіль (відділення №13) від 05 серпня 2011 року) про сплату 5000 грн на рахунок позивача з призначенням платежу зг.рах. №195 від 2.03.2011 року, в т.ч.ПДВ 20% -833,33 грн.

Таким чином, враховуючи сплату в сумі 5000 грн, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог про стягнення 5000 грн боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем повної оплати вартості наданих йому позивачем транспортно-експедиторських послуг та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22821 грн 44 коп боргу за надані йому послуги.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.5. розділу 4 договору передбачено: за прострочку платежу “Замовник” сплачує “Експедитору” пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати за надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в сумі 1191 грн. 87 коп (за період з 01.04.2011 року по 11.07.2011 року).

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1191 грн 87 коп пені задовольнити, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу за період з 01.04.2011 року по 11.07.2011 року 3% річних в сумі 233 грн. 24 коп. Перерахувавши суму 3 % річних, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 233 грн. 24 коп. задовольнити, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.

Також позивач нарахував відповідачу за період квітень 2011 року червень 2011 року інфляційні втрати в сумі 695 грн 54 коп. Перерахувавши суму інфляційних втрат, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 695 грн 54 коп задовольнити, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову № 369 від 3 серпня 2011 року зазначає, зокрема, про те, що:

-шляхом факсимільного звязку у відповідності до договірних зобоязань було підписано заявку на організацію перевезень вантажу транспортом, що являється зовнішнім вираженням волі сторін про фактичне приступлення до виконання взятих на себе зобовязань по первезенні вантажів; згідно вищевказаної заявки позивач за дорученням відповідача зобовязуався організувати перевезення вантажу до м.Алмати, Республіка Казахстан; згідно приміток викладених у заявці,Ю погрузла вантажу повинна була відбутись 30.03.2011 року, однак відправлення вантажу відбулось рейсом VV 429/02.04.2011 р. від 02.04.2011 р. як про це вказує сам позивач у своєму листі за вихідним номером 89 від 30.03.2011 року;

- позивач у своїй позовній заяві просить стягнути пеню в розмірі 1197 грн 87 коп за період з 01.04.2011 року, однак згідно заявки оплата послуг проводитться не пізніше 30 днів з дня виставлення рахунку; рахунок було виставлено 24.03.2011 року; тому кінцевий термін оплати становить 24.04.2011 року;

-відповідно до п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України до супутніх експорту послуг застосовується нульова ставка ПДВ, у звязку з чим 1932 грн 76 коп податку на додану вартість, включена постачальником послуг до рахунків на оплату, яка і є предметом спору у даній справі.

Також в усному порядку представником відповідача зазначено, що сторонами була підписана заявка на організацію перевезень вантажу, згідно якої оплата послуг проводиться не пізніше 30 днів з дня виставлення рахунку, а оскільки останній виставлено 24.03.2011 року то кінцевим строком оплати є 24.04.2011 року і відповідно тільки після його спливу мають нараховуватись 3% річних, інфляційні втрати та пеня.

Твердження відповідача про неналежне виконання зобовязань позивачем по договору транспортного експедирування №1946 від 21.10.2010 року не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. Так, згідно заявки № без номера 2011 р. «додаток до договору доручення на організацію перевезення вантажів № 1946 від 19.12.2010 року»«Замовник»ТОВ «Р.Е.Й.В.» просило організувати перевезення вантажу - кави в ящиках загальною вагою 1944 кг вартістю 13754 Євро таким видом транспорту як АВІА з датою/часом погрузки 30.03.2011 року з місцем знаходження вантажу аеропорт «Бориспіль». Спеціальні вказівки «Експедитору» (включаючи строк доставки, охорона в дорозі, температурний режим, особливості митного оформлення, рекомендації і інструкції по вантажу і супровідним документам, необхідність упаковки, затарення, маркіровки, погрузочно-розгрузочні роботи і т.д.), а також додаткові послуги, які надаються «Експедитором»в даній заявці не зазначені. Тобто, в самій заявці зазначена лише дата погрузки 30.03.2011 року , однак не зазначена точна дата відправки вантажу авіатранспортом.

Також твердження відповідача про те, що 3% річних, інфляційні втрати та пеня повинні нараховуватись після закінчення 30 денного строку з дня виставлення рахунку судом не приймаються до уваги з врахуванням ст.654 Цивільного кодексу України, згідно якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту та з огляду на те, що: заявка на організацію перевезень вантажу транспортом є саме додатком до самого договору доручення на транспортно-експедиторське обслуговування №1946 від 21 грудня 2010 року і не є додатковою угодою про внесення змін в зазначений договір; умовами договору, а саме п. 4.1. та 4.2. розділу 4 вказаного договору чітко передбачено порядок розрахунків на підставі виставленого рахунку-фактури протягом трьох банківських днів та остаточні взаєморозрахунки проводяться "Експедитором" на основі акта прийомки робіт після всього комплексу виконаних робіт (послуг) узгоджених в заявці. Рахунок виставлений 24 березня 2011 року, що підтверджено відповідачем в запереченні проти позову №369 від 3 серпня 2011 року та в усному порядку представником відповідача в ході розгляду справи. Також акт виконаних робіт підписаний 31 березня 2011 року. А тому нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені з 01.04.2011 року не суперечать умовам договору.

Також твердження відповідача про те, що відповідно до п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України до супутніх експорту послуг застосовується нульова ставка ПДВ, у звязку з чим 1932 грн 76 коп податку на додану вартість, включена постачальником послуг до рахунків на оплату, яка і є предметом спору у даній справі, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем нарахований податок на додану вартість в сумі 1929 грн 66 коп, який включений до виставленого позивачем відповідачу рахунку №195 від 24.03.2011 року, нарахований на суму 9648 грн 30 коп за транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, яка включає в себе суму 132 грн 51 коп за оформлення авіанакладної; сума 9648 грн 30 коп і відображена в податковій накладній, яка виписана 31.03.2011 року та яка надана позивачем до матеріалів справи. Саме така операція як міжнародне авіаперевезення вантажу на суму 15628 грн 98 коп оподатковується за нульовою ставкою ПДВ (п.п.а п.195.1.3 ст.195 Податкового кодексу України) та операція з надання послуг -страхування вантажу на суму 614 грн 50 коп не є об'єктом оподаткування (п.196.1.3.ст.196 Податкового кодексу України), що і було враховано позивачем при виставленні відповідачу рахунку-фактури №195 від 24.03.2011 року до сплати в загальній сумі 27821 грн 4 коп, в тому числі ПДВ 1932 грн 76 коп.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22821 грн. 44 коп.- боргу, 233 грн. 24 коп. - 3% річних, 695 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1191 грн. 87 коп. пені задовольнити як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 5000 грн боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, в звязку із сплатою.

З врахуванням ст. 49 ГПК України судові витрати, які понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43,49,80 ч.1 п.1-1,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 5000 грн боргу провадження у справі припинити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", вул. Текстильна, 30 А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 24635111, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙ АВІА КАРГО", юридична адреса: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дмитрівська, будинок 1, офіс 312 (фактична адреса:пр. Перемоги, 2, м. Київ ), ідентифікаційний код 31957289, - 22821 грн. 44 коп. боргу, 233 грн. 24 коп. - 3% річних, 695 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1191 грн. 87 коп. пені, 299 грн. 42 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

4. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 11 серпня 2011 року

СуддяС.О. Хома