Решение № 17836948, 07.06.2011, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

          Справа № 2- 465 /2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року           Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді –Кравченко Н.О.,

при секретарі – Гусєвій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля», про стягнення середньомісячної заробітної плати,

встановив:

21 грудня 2010 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач пояснила, що вона з 03 березня 2009 року по 01 листопада 2010 року працювала у Відокремленому підрозділі «Соцвугілля»Державного підприємства «Луганськвугілля». В липні 2010 року вона булу попереджена про звільнення у звязку з ліквідацією підприємства з 01 листопада 2010 року, згідно до наказу від 28 липня 2010 року №219.

Наказом по Відокремленому підрозділі «Соцвугілля»Державного підприємства «Луганськвугілля»від 01 листопада 2010 року №571-к позивачку було звільнено у зв’язку з припинення діяльності. Під час звільнення відповідач не виконав свої зобов’язання, не розрахувався своєчасно по заробітній платі, остаточний розрахунок був здійснений 30 листопада 2010 року. Позивачка звернулася до відповідача із письмовою вимогою виплатити середньомісячний заробіток за час затримки остаточного розрахунку із звільненим працівником за період з 02 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року, проте їй було відмовлено листом за підписом начальника юридичного департаменту. З огляду на викладене, позивачка просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»»

Позивачка у судове засідання з’явилася та надала суду пояснення аналогічні позивним вимогам , просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з’явився, надав пояснення по справі, якими визнав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідно до п.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 березня 2009 року по 01 листопада 2010 року працювала ведучим економістом з планування у Відокремленому підрозділі «Соцвугілля»Державного підприємства «Луганськвугілля». В липні 2010 року вона булу попереджена про звільнення у звязку з ліквідацією підприємства з 01 листопада 2010 року, згідно до наказу від 28 липня 2010 року №219 /а.с.3 /.

Наказом по Відокремленому підрозділі «Соцвугілля»Державного підприємства «Луганськвугілля»від 01 листопада 2010 року №571-к позивачку було звільнено у зв’язку з припинення діяльності /а.с.4/.

Під час звільнення відповідач не виконав свої зобов’язання, не розрахувався своєчасно по заробітній платі, остаточний розрахунок був здійснений 30 листопада 2010 року.

Позивачка звернулася до відповідача із письмовою вимогою виплатити середньомісячний заробіток за час затримки остаточного розрахунку із звільненим працівником за період з 02 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року, проте їй було відмовлено листом за підписом начальника юридичного департаменту /а.с.5-6/.

Згідно із довідкою Державного підприємства «Луганськвугілля» від 19 січня 2011 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 за вересень 2010 –жовтень 2010 року складає 110 гривень 57 копійок /а.с.14/.          

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Проте, як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем такі розрахунки не були здійснені вчасно, що визнано представником відповідача.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, виходячи з середньоденного заробітку позивачки в сумі 110,57 грн., середній заробіток за кожен день затримки розрахунку, який відповідач зобов’язаний сплатити позивачці за період з 02 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року, що складає 20 робочих днів (з 02.11.2011 по 29.11.2010 року), та 2211 /дві тисячі двісті одинадцять / гривень 40 копійок.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупність, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст..ст. 10, 59, 60, 212, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля», про стягнення середньомісячної заробітної плати за період затримки розрахунку,- задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»(ЄДРПОУ 32473323, місто Луганськ, вул. Лермонтова 1-в),на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку остаточно розрахунку при звільненні за період з 02 грудня 2010 року по 30 грудня 2010 року в розмірі 2211 /дві тисячі двісті одинадцять / гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кравченко Н.О.