Решение № 17831797, 28.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2011 р. Справа № 17/081-11

За позовом Закритого акціонерного товариства „Бориспільський автозавод”

до першого відповідача Приватного підприємства „Дельфін-БАЗ”

та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто”

про стягнення 36460,17грн.

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 14.06.2011р.);

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство „Бориспільський автозавод” (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства „Дельфін-БАЗ” (далі перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто” (далі другий відповідач) про стягнення 36460,17грн. заборгованості з оплати наданих позивачем відповідачу послуг, з яких: 26022,61грн. інфляційних втрат та 10437,56грн. 3 % річних, нарахованих за період з 28.01.2009р. по 31.05.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобовязань за договором комісії на реалізацію автобусів № 30-К/1/08 від 25.02.2008р. та договором поруки від 07.04.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2011р. порушено провадження у справі № 17/081-11, розгляд справи призначено на 11.07.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.07.2011р. та 22.07.2011р. розгляд справи відкладено на 22.07.2011р. та 28.07.2011р. відповідно.

22.07.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 22.07.2011р. (вх. № 10092 від 22.07.2011р.), згідно якої останній відмовився від позовних вимог до другого відповідача на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з першого відповідача 26022,61грн. інфляційних втрат та 10437,56грн. 3 % річних, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 28.07.2011р. представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви від 22.07.2011р. (а.с. 25).

Представники відповідачів в судові засідання 11.07.2011р., 22.07.2011р. та 28.07.2011р. не зявилися, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Бориспільський автозавод” (Комітент) та Приватним підприємством „Дельфін - БАЗ” (Комісіонер) укладений договір комісії на реалізацію автобусів № 30-К/1/08, згідно якого комісіонер зобовязався за дорученням комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу нових автобусів марки БАЗ, модель БАЗ А-079 та А 148 виробництва комітента третій особі (покупець).

Згідно п. 2.6 договору, комісіонер у відповідності договору зобовязується надати звіт комітенту на протязі 3-х днів з моменту продажу кожного автобусу.

Відповідно до п. 2.13. договору комісіонер зобовязався без письмового погодження комітента не відхилятись від умов договорів купівлі-продажу, які є додатками до цього договору.

Пунктом 6.1 договору зазначено, що грошові кошти комітенту виплачуються комісіонером протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів на його рахунок за кожний проданий автобус.

У відповідності до додаткової угоди № 02 від 25.02.2008р. до договору, комітент зобовязався передати, а комісіонер - реалізувати новий автобус БАЗ А-079.23 з ознаками, вказаними у даній додатковій угоді.

Згідно п. 3.1 примірного договору купівлі-продажу, що є додатком № 2 до договору № 30-К/1/08, автобус передається покупцю лише у разі отримання продавцем на свій рахунок 100 % передплати за купований автобус.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 13.04.2009р. (суддя Суховий В.Г.) (а.с. 6-10), яке набрало законної сили, у справі № 17/016-09 за позовом Закритого акціонерного товариства „Бориспільський автозавод” до Приватного підприємства „Дельфін-БАЗ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто” про стягнення заборгованості, встановлено, що перший відповідач грошові зобовязання перед позивачем за договором комісії на реалізацію автобусів № 30-К/1/08 від 25.02.2008р. належним чином не виконав, на час розгляду справи за першим відповідачем рахується заборгованість у розмірі 109 954грн.; з відповідача на користь позивача стягнуто 109954грн. основного боргу, 2000грн. пені за період з 08.04.2008р. по 08.10.2008р., 16163,24грн. інфляційних втрат за період з 08.04.2008р. по 27.01.2009р., 2666,01грн. 3 % річних за період з 08.04.2008р. по 27.01.2009р., 1398,69грн. державного мита та 117,08грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 1099,54грн. інфляційних втрат відмовлено, провадження у справі в частині позову Закритого акціонерного товариства „Бориспільський автозавод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто” припинено.

Судом встановлено, що на момент судового розгляду даної справи, рішення господарського суду Київської області від 13.04.2009р. у справі № 17/016-09 виконано частково, борг першого відповідача перед позивачем за договором комісії на реалізацію автобусів № 30-К/1/08 від 25.02.2008р. склав 104 090грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Банк Перший” № 32/02-607 від 26.06.2011р. (а.с. 41), довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” № 153-1/2-1074 від 27.07.2011р. (а.с. 42) та довідкою ЗАТ „Бориспільській автозавод” (а.с. 33), підписаною заступником голови правління з економіки та фінансів товариства та скріпленою печаткою Закритого акціонерного товариства „Бориспільський автозавод”.

Предметом позову є вимога про стягнення 26022,61грн. інфляційних втрат та 10437,56грн. 3 % річних, нарахованих за період з 28.01.2009р. по 31.05.2011р.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. (ч. 1 ст. 1022 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на момент судового розгляду даної справи, рішення господарського суду Київської області від 13.04.2009р. у справі № 17/016-09 виконано частково, борг першого відповідача перед позивачем за договором комісії на реалізацію автобусів № 30-К/1/08 від 25.02.2008р. склав 104 090грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Банк Перший” № 32/02-607 від 26.06.2011р. (а.с. 41) та довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” № 153-1/2-1074 від 27.07.2011р. (а.с. 42).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в позовній заяві (а.с. 5), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 28.01.2009р. по 31.05.2011р. з урахуванням суми боргу у сумі 104 090грн. складає 26647,15грн. інфляційних втрат та 7306,29грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 26022,61грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 26022,61грн. інфляційних втрат, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 10437,56грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 7306,29грн. 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 26022,61грн. інфляційних втрат та 7306,29грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Як вбачається із заяви від 22.07.2011р. (а.с. 25) позивач в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто”.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарський суд, розглянувши заяву від 22.07.2011р. (а.с. 25) представника позивача встановив, що вона підписана представником позивача за довіреністю від 14.06.2011р. ОСОБА_1; не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, приймає відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто” та на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на першого відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Еталон Авто” (08322, Київська обл., Бориспільський район, вул. Броварська, буд. 4; код ЄДРПОУ 34248190) припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Дельфін-БАЗ” (79049, Львівська обл., м. Львів, Сихівський район, вул. Трильовського, буд. 29, кв. 94; код ЄДРПОУ 34306917) на користь Закритого акціонерного товариства „Бориспільський автозавод” (08322, Київська обл., с. Проліски, вул. Броварська, 4; код ЄДРПОУ 31936646) 26 022 (двадцять шість тисяч двадцять дві гривні) 61 коп. інфляційних втрат, 7 306 (сім тисяч триста шість гривень) 29 коп. 3 % річних, 333 (триста тридцять три гривні) 29 коп. державного мита та 215 (двісті пятнадцять гривень) 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 01.08.2011р.