№ 17773596, 09.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1929/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

законного представника прокуратури - ОСОБА_1 (за посвідченням)

представника позивача- ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача- ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»до Південної митниці, за участю Прокуратури м. Одеси про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось ТОВ «КЛІОН»з адміністративним позовом до Південної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»№4 та №5 від 10 січня 2011 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, оскільки при розмитненні кальмарів ТОВ «КЛІОН»код був визначений вірно, що підтверджується листами компетентних органів, розмитнення здійснено 22.11.2008 року, а тому розяснення ДМСУ від 09.06.2010 року не повинно застосовуватись до цього розмитнення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, оскільки перевірка проведена правомірно, листом ДМСУ №16/1-5/1391 від 09.06.2010 року розяснено порядок класифікації кальмарів, а тому податкові повідомлення-рішення винесені також правомірно.

Представник прокуратури м. Одеси підтримав позицію відповідача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника прокуратури, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

ТОВ «КЛІОН»за зовнішньоекономічним договором №0103/07 від 01.03.2007 року (аркуші справи 69-73) на митну територію України ввезено філе гігантського кальмару, без шкіри, без мембрани, без вертушки та низу (роду Dosidicus Gigas) свіжоморожений, чищений, не підданий тепловій обробці достатньої для коагуляції протеїнів, не варений у воді, без додання оцту, розмірний ряд 1,5-4 кг., країна виробник - Перу та оформлено вантажну митну декларацію №500060735/8/022701 від 22.11.2008 року на зазначений товар, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 0307495900, яка прийнята Південною митницею та по ній сплачені всі нараховані платежі.

Однак, 20 грудня 2010 року Південною митницею проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України ТОВ «КЛІОН» податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 0307 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у зоні діяльності Південної митниці за ВМД №500060735/2008/022701 від 22.11.2008 року, за результатами якої складено акт №К/0025/10/500000000/33134908 (аркуші справи 7 -8).

Згідно із зазначеним актом, відповідачем зроблено висновок, що за ВМД №500060735/2008/022701 від 22.11.2008 року не вірно визначено код товару №0307495900, та на підставі листа Державної митної служби України від 09.06.2010 року № 16/1-5/1391 цей товар повинен класифікуватись у товарній підкатегорії №0307991800, за якою ставка мита збільшилась з 2% до 5%, а тому у позивача виникло податкове зобовязання в сумі 4384,48 грн. (мито - 3653,73 грн., ПДВ - 730,75 грн.).

На підставі акту №К/0025/10/500000000/33134908 Південною митницею 10 січня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»№ 4 та № 5 (аркуші справи 9, 10), якими позивачу визначено податкове зобовязання по сплаті мита в сумі 4567,16 грн. (за основним платежем - 3653,73 грн., за штрафними санкціями - 913,43 грн.) та податку на додану вартість в сумі 913,44 грн. (за основним платежем - 730,75 грн., за штрафними санкціями - 182,69 грн.)

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем до Державної митної служби України, проте скарга залишена без задоволення, а тому ТОВ «КЛІОН»оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення до суду.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Відповідно до п. 14 п. 15, п. 19, п. 35 ст. 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

При цьому, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Митне оформлення це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 «Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого 9 квітня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 339, ст. 41, 265 Митного кодексу України контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів, митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно із ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Однією з митних процедур є визначення коду товару відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці. Згідно із «Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого 07.08.2007 року наказом ДМСУ №667, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за №968/14235 (в редакції, яка діяла на час розмитнення товару ТОВ «КЛІОН») контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами вказаного відділу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства у сукупності із встановленими фактами та обставинами по справі, суд приходить до висновку, що відповідач, як митний орган, під час здійснення митного оформлення ВМД та находження товарів під митним контролем товарів провів усі митні процедури, необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідач мав можливість самостійно визначити інший код товару, ніж той, що зазначений у ВМД, проте він цього не зробив.

В митній справі наявний запит №500060735/8/022701 в якому міститься печатка Південної митниці «митна вартість перевірено»(аркуш справи 66) та інформаційний аркуш митного контролю товарів за ВМД №500060735/2008/022701 (аркуш справи 64), в якому проставлені печатки Південної митниці «правильність класифікації перевірено», «митну вартість перевірено», «сплачено», що підтверджує проведену митницею перевірку, в тому числі, визначення коду товару.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно із підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21 грудня 2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом.

Суд вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений імпортером, то відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 3 квітня 1997 року та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду.

Згідно із «Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007р. за № 968/14235 класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТ ЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.

Суд встановив, що відділом контролю митної вартості і номенклатури рішення по коду переміщуваного товару не приймалось, проте митні органи погодились з визначеним позивачем кодом товару.

Оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийняті Південною митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено, що контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо цей орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Проте, невірне визначення коду товарної номенклатури не є арифметичною помилкою, тобто помилкою при проведенні арифметичних розрахунків або методологічною помилкою, тобто невірне застосування ставок при обкладенні податком.

Таким чином, Південна митниця не могла виносити податкові повідомлення-рішення із посиланням на підпункт "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, слід зазначити, що при наданні пояснень головним інспектором відділу контролю митної вартості та класифікації товарів ОСОБА_4 в якості свідка та в акті перевірки зазначено, що товар, який був розмитнений ТОВ «КЛІОН» повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 0307991800 з 09.06.2010 року, тобто розяснення ДМСУ повинні стосуватись товару який буде розмитнюватись після цієї дати.

Також слід зазначити, що лист розяснення Державної митної служби України від 09.06.2010 року № 16/1-5/1391 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та не є нормативно-правовим актом.

В матеріалах справи наявні листи Одеського філіалу інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського від 09.06.2010 року №01-217/117 (аркуш справи 11), Державного підприємства «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії»від 09.06.2010 року №130/7 (аркуш справи 12) та лист Державного комітету рибного господарства України від 06.07.2010 року №3-Н-5/2974 (аркуш справи 38), згідно із якими вид кальмарів Dosidicus Gigas може класифікуватись як Ommastrephes spp, а тому за характеристиками визначеними в ВМД підпадає під УКТ ЗЕД 0307495900.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «КЛІОН» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Південної митниці про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»№4 від 10 січня 2011 року та податкового повідомлення-рішення форми «Р»№5 від 10 січня 2011 року задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Південної митниці форми «Р»№4 від 10 січня 2011 року та податкове повідомлення-рішення Південної митниці форми «Р»№5 від 10 січня 2011 року визнати не чинними та скасувати.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 09.08.2011 року.

СуддяЛ.І. Свида

09 серпня 2011 року