№ 17773575, 08.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2a- 8835/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          08 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2009 року №0004322301/0, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ВАТ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 27.04.2009 року по 20.05.2009 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси області (далі ДПІ) було проведено планову виїзну перевірку ВАТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. За результатами цієї перевірки був складений акт №174/23-213/00235878 від 26.05.2009 року, в якому, крім іншого, встановлено порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 21792 грн.. На підставі цього акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004322301/0 від 27.05.2009 року, яким ВАТ було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 28330 грн. (в тому числі 21792 грн. за основним платежем та 6538 грн. за штрафними санкціями). Позивач вважає неправомірними висновки ДПІ щодо наявності вказаного порушення та прийняте на підставі цього акту зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення №0004322301/0 від 27.05.2009 року в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с. 2-3).

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 64-66).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що ВАТ зареєстровано виконкомом Малиновської райради м.Одеси 29.05.1995 року та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ.

В період з 27.04.2009 року по 20.05.2009 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси області (далі ДПІ) було проведено планову виїзну перевірку ВАТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами цієї перевірки був складений №174/23-213/00235878 від 26.05.2009 року, в якому, крім іншого, встановлено порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 21792 грн. (а.с. 6-38).

На підставі цього акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004322301/0 від 27.05.2009 року, яким ВАТ було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 28330 грн. (в тому числі 21792 грн. за основним платежем та 6538 грн. за штрафними санкціями) (а.с. 5).

Суд вважає необґрунтованими викладені у акті перевірки висновки ДПІ про наявність зазначеного порушення податкового законодавства ВАТ з наступних підстав.

          Так, відповідно до п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2010 року № 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З акту перевірки вбачається, що порушення позивачем вимог вказаної норми виразилося в завищенні задекларованих показників у рядку 01.2 декларації «приріст балансової вартості запасів», що призвело до заниження валового доходу в результаті невірно визначеного відхилення даних по приросту балансової вартості запасів в розділі А.1 додатку до декларації К1/1, а саме заниження суми запасів, використаних не в господарській діяльності у 3-му кварталі 2008 року на суму 87168 грн. (а.с. 10).

Разом з тим, вказаний акт перевірки не містить в собі будь-яких відомостей стосовно того, в чому полягає невірне визначення відхилення даних по приросту балансової вартості запасів, а також яким чином завищення задекларованих показників у рядку 01.2 декларації «приріст балансової вартості запасів»призвело до заниження валового доходу у 3-му кварталі 2008 року.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що вказана в акті перевірки сума була витрачена ВАТ на ремонт основних фондів.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував здійснення ВАТ вказаних ремонтних робіт, і в ході розгляду справи відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження наявності вказаних обставин.

Не містять такої інформації і спірний акт перевірки та письмові заперечення ДПІ проти позову.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань з з податку на прибуток в сумі 28330 грн. (в тому числі 21792 грн. за основним платежем та 6538 грн. за штрафними санкціями), відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позов ВАТ підлягає задоволенню шляхом скасування цього податкового повідомлення-рішення.

В частині визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним суд вважає необхідним відмовити, оскільки суд прийняв рішення про скасування цього повідомлення-рішення саме з підстав його протиправності, і на думку суду окреме визнання цього рішення протиправним є зайвим.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення СДПІ, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2010 року № 327, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець»задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 27.05.2009 року №0004322301/0 про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» суми податкового зобов’язання за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28330 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                     А.Г.Федусик

08 серпня 2011 року