№ 17725708, 13.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2873/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані наступним. За відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по листопад 2010 року на загальну суму 2898,40 грн., про що свідчать письмові вимоги позивача про сплату зазначеної заборгованості.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 15.06.2011 року відкрив скорочене провадження у даній справі, копію ухвали направлено на адресу відповідача.

29.06.2011 року на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Вся поштова кореспонденція відправлялась за адресою: АДРЕСА_1, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою від 04.03.2011 року(а.с.6).

За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.

Згідно повідомлення УПФ у м. Могилів-Подільському про реєстрацію платника страхових внесків від 08.06.2007 року, ОСОБА_1 взято на облік в органах Пенсійного фонду України, як платника страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 5).

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обовязкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Судом з'ясовано, що всупереч вимог ст. 20 Закону, відповідачкою не сплачено суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим, станом на день подання позову до суду виникла заборгованість в сумі 2898,40 грн.

Частиною 3 ст. 106 Закону (чинного до 01.01.2011 року) передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть направляти платникам внесків вимоги щодо сплати заборгованості перед Пенсійним фондом, які є обовязковими до виконання.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обовязковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частина 2 цієї ж статті передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. А ч. 4 даної статті визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На підставі зазначених норм, УПФ у м. Могилів-Подільському відповідачу направлено вимогу №631 від 07.12.2011 року про сплату боргу в сумі 1723,92 грн. (а.с. 9) та вимогу №335 14.02.2011 року про сплату боргу в сумі 1174,48 грн., які відповідачка не отримала. Однак, згідно абз. 6 п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові або надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Однак, боржник станом на час розгляду позовної заяви суму боргу не сплатив, вимоги що винесені та надсилались позивачем не оскаржив, а тому сума заборгованості у розмірі 2898,40 грн. сприймається судом як фактичне визнання боргу відповідачем.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (24000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (24000, Соборна площа,12, м. Могилів-Подільський, р/р 25600323580103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по листопад 2010 року у сумі 2898,40 грн. ( дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім грн. 40 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

13.07.2011