Решение № 176692, 04.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2006 р.

Справа № 26/170-06-4002

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”

до відповідача : державного підприємства „Одеська залізниця”

до відповідача : відкритого акційного товариства Центральна збагачувальна фабрика

„Нагольчанська”

про стягнення 4 907,75 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Македонський І.Д. за довіреністю;

від відповідача : Тихонов Р.І. за довіреністю;

Суть спору : позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача збитків завданих нестачею вантажу при його перевезенні залізницею.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача з вимогами не згоден, про що зазначив у відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Відповідно до укладеного між сторонами 30 червня 2005 р. договору купівлі-продажу № 300605/Ну-05 постачальник –приватне підприємство „НЕОФИТ-Д” зобов*язується поставити покупцю, тобто відповідачеві, вугільні продукцію –Товар, а відповідач зобов*язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до залізничної накладній № 52665817 від 12.12.2005 р. у вагоні № 67903583 відповідачеві було відвантажено ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” 70 000 кг. вантажу антрацит (АМ), при цьому вагон завантажувався силами та засобами відправника з зазначенням маси вантажу.

На підставі абзацу 6 статті 52 Статуту залізниці України ( далі –Статут ) у день прибуття вагону до станції Знаменка, 14.12.2005 р., проведено перевірка вантажу та встановлено нестача в обсягу 15100 кг., про що у той же день на станції Знаменка складений акт загальної форми № 3301.

Згідно цього акту над 1-3 люками є поглиблення довжиною 4500 мм., шириною 1200 мм., глибиною 400 мм. Течі вантажу немає

На підставі цього акту складений комерційний акт № БК 041265, відповідно до якого акту вантаж прибув у технічно справному вагоні, про що у той же день складений акт технічного стану вагону № 654.

З вказаного комерційного акту вбачається, що нестача виникла в момент перевезення залізницею Товару. Тому суд вважає, що сам факт відсутності належної кількості товару у вагоні свідчить про наявність ознак втрати вантажу та про не забезпечення схоронності вантажу перевізником, тобто залізницею.

Згідно ст. 31 Статуту залізниць придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні, зокрема вагонів, визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно з вимогами ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачу одержувачу.

Проте, відповідно до п. „а” ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу за умови надходження його у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Зазначені статті Статуту кореспондуються з ч. 1 ст. 362 ЦК України, згідно з вимогами якої перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі ст. 32 Статуту відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

На підставі вищевизначеного, господарський суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Заперечуючи проти позові представник відповідача зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 8 ГПК України визнана претензія ( відповідь на претензію) є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою. Тому позивач повинен був звернутись за примусовим стягненням до державної виконавчої служби, але в порушення вищезазначеного порядку звернувся до господарського суду.

Вказані заперечення суд відхиляє, оскільки визнання претензії відповідача не позбавляє його права на звернення за захистом порушеного права до господарського суду.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи приведені сторонами докази, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та тому підлягаючими задоволенню.

ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” підлягає звільненню від відповідальності.

Керуючись статтями 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Одеська залізниця (65023, м.Одеса, вул.Пантелемонівська, 19; р/р 26038200003 в Одеській філії АБ «Єкспрес-Банка», МФО 328801, ОКПО 01071315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” ( 65012, м. Одеса, вул. Морська, 5; р/р 26007311158 в АБ „Південний” в м.Одесі, МФО 328209, код ЄДРПОУ 23991045) –збитків, завданих нестачею вантажу в сумі в сумі - 4907грн. 75 коп.; держмита - 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Суддя Никифорчук М.І.