№ 1755046, 17.06.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.08 Справа№ 7/83А

Суддя господарського суду Львівської області Білоус Б.О.

при секретарі Качур Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Основа”, м. Львів

про стягнення 13 763,45 грн.

За участю представників:

позивача: Василів О.А., довір. № 5739/06 від 02.06.08 р.

відповідача: Сейжара Т.І., довір. № 8 від 03.06.08 р.

встановив:

Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова звернулося до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом про стягнення 13763,45 грн з Відкритого акціонерного товариства “Основа”, м. Львів.

Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позовній заяві та заяві (Вх. № 12741 від 03.06.08 р.) про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 294,68 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю з підстав, викладених у поясненні та просить розстрочити суму заборгованості на 12 місяців.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не суперечить рішенню Пленуму Вищого арбітражного суду України від 09.02.1999 р., в п. 9 якого зазначено, що розстрочка виконання рішення може бути надана у тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у відповідача з поважних причин (важкий фінансовий стан) не має можливості виконати рішення у встановлений строк.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, суд вважає підставним задоволити клопотання про розстрочення боргу на шість місяців.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно поданих розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та картки особового рахунку платника відповідачу належало сплатити за період з вересня 2006 року по лютий 2008 року 18148,75 грн. страхових внесків. Фактично сплачено і зараховано страхових внесків на суму 5884,83 грн. Заборгованість відповідача становить 12263,92 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону суми страхових внесків не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Позивачем на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків застосовано до відповідача фінансові санкції в розмірі 1094,52 грн. та нараховано пеню в розмірі 673,13 грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 16294,68 грн. і підтверджено актом звірки розрахунків, підписаного обома сторонами.

Таким чином, ВАТ “Основа”, с. Муроване порушено вимоги п.п. 6, 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем сума боргу визнана, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення із розстроченням боргу на шість місяців рівними частинами.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати

Керуючись п. 7 Прикінцевих та Перехідних Положень ст.ст. 2, 6, 18, 158, 162, 163, 164, 167, 257, 263 п. 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-ІV, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство “Основа” (81121, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Вокзальна, 17, р/р 260055168 у РайффайзенБанк Аваль, МФО 325570) впродовж шести місяців сплатити рівними частинами на користь УПФ України у Галицькому районі м. Львова (79070, м. Львів, пр-т Червоної Калини, 35, р/р 256083010816 ОПЕР в Львівського Облуправління ВАТ “Державний ощадний банк Украни”, МФО 325796, ЗКПО 20847365) 16294,68 грн. боргу. В разі добровільної несплати судом буде видано виконавчий лист за заявою позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоус Б.О.