№ 1741137, 26.03.2008, Житомирський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

 Справа № 2-а – 25733/07

 Категорія 45

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року.                                                                                     м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ракаловича В.М.

при секретарі судового засідання Шевчук О.М.

з  участю представників сторін

розглянувши   справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Радомишльський "Агрохім" до Державної податкової інспекції у Радомишльському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2007р. №0000712320/0 та податкових повідомлень-рішень від 03.12.2007р. №0000642301/0, №0000682301/0.

Зазначав, що з 06.11.2007р. по 19.11.2007р. відповідачем проводилась виїзна планова документальна перевірка ВАТ "Радомишльський "Агрохім" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.10.2004р. по 30.06.2007р. За результатами документальної перевірки був складений акт №454-23/035-05488650 від 26.11.2007р. На підставі вказаного акту позивач надіслав відповідачу рішення від 03.12.2007р. №0000712320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",  та податкові повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0000642301/0 – за порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", №0000682301/0 – за порушення  Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності  суб"єктів малого підприємництва".

Позивач вважає вказані рішення незаконними, оскільки відповідачем були порушені норми матеріального права.

Позивач посилався   на те, що  перевірка тривала на 4 дні більше, ніж  зазначалось у повідомленні,  перевірка правильності застосування товариством РРО взагалі не планувалась.

 На думку позивача, штрафні санкції у розмірі 677500 грн. за порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були застосовані безпідставно, оскільки  дія вказаного Закону на операції від продажу основних фондів, що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг, не поширюється. Крім того, зазначав позивач, відповідно до довідки ЄДРПОУ, за видами діяльності "Радомишльський "Агрохім" не відноситься до підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, строк для застосування адміністративно-господарської санкції, визначений ст.250  ГК України, пропущений.

Порушень закону при оподаткуванні прибутку, вказує позивач, не було допущено, кредиторська заборгованість в сумі 172329 грн., яка виникла станом на 1 листопада 2003 року, правомірно не була включена  до валового доходу, висновок відповідача про  закінчення строку позовної давності по цій заборгованості необґрунтований,   2003 рік охоплений перевіркою безпідставно, в спірний період позивач не був платником податку  на прибуток, безповоротною фінансовою допомогою ця кредиторська заборгованість визнана безпідставною, станом на 01.01.2004р.  вона була списана, частина  поворотної допомоги була задекларована, а незадекларування іншої її частини не вплинуло на розмір податку.

 База оподаткування єдиним податком, вважав позивач, була визначена правильно. Розмір виручки від реалізації основних фондів розрахований правильно,  поворотна фінансова допомога та відсотки банку за користування коштами  помилково визнані відповідачем виручкою, що підлягає оподаткуванню єдиним податком.

Відповідач проти позову заперечував.

 Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на протязі 2004-2006р. відчужував сільськогосподарську техніку. Розрахунки за придбану техніку проводились через касу підприємства, покупцям видавалися накладні та квитанції до прибуткового касового ордеру, видача товару проводилась в іншому місці – місці зберігання сільськогосподарської техніки.

Вбачаючи в цьому порушення вимог п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач застосував до  позивача штрафні санкції у розмірі 677500 грн.

 Суд погоджується з доводами позивача про те, що дія вказаного Закону не поширюється на операції з продажу основних фондів.

 Відповідно до роз"яснення  Державної податкової адміністрації України від 18.11.2004р. №10413/6/23-2119 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів",  дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється, оскільки основні фонди (основні засоби) підприємства на є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб‘єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі.

Враховуючи викладене, розрахункові операції при реалізації неліквідних основних засобів, які використовувались підприємством при виробництві сільськогосподарської продукції, можуть проводиться через касу підприємства в установленому порядку.

 Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000712320/0 від 03.12.2007р. слід визнати протиправним та скасувати.

Решта вимог задоволенню не підлягає, оскільки з наявних в справі матеріалів вбачається, що порушення  закону позивачем були допущені і податкові зобов"язання нараховані обґрунтовано.

Проведеною відповідачем перевіркою було встановлено,  що  на порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",   позивачем не включено до валового доходу  за період з 1 січня 2003 року по 31 березня 2007 троку  кредиторську заборгованість, що виникла станом на 1 листопада 2003 року  та залишилась не стягнутою після закінчення  строку позовної давності в сумі 172329 грн. Це підтверджується даними бухгалтерського  обліку. Крім того, на порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",    підприємством не включено до валового доходу за період з 1 січня 2005 року  по 30 червня 2005 року та з 1 січня 2007 року по 31 березня 2007 року  отриману  ним поворотну фінансову допомогу у звітному періоді, що залишилась не повернутою на кінець такого звітного періоду  в сумі 73720 грн. За порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідач  правомірно нарахував податкове зобов"язання  в сумі 52478 грн.10 коп., з яких  40107 грн. –основний платіж, 12371,1 грн. –штрафна санкція.

Перевіркою було встановлено також порушення ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності  суб"єктів малого підприємництва" - заниження бази оподаткування  єдиним податком  за період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року  та з 1 квітня  2007 року по 30 червня 2007 року в сумі 32878 грн. Не була врахована виручка від реалізації основних засобів, отримана і не повернута в періоді, що перевірявся, поворотна  фінансова допомога, яка відноситься до інших доходів підприємства, які виникають у процесі звичайної діяльності , але не пов"язані  з операційною діяльністю,  а також отримані від банку  суми за користування готівкою (відсотки). За порушення Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності  суб"єктів малого підприємництва" нараховане податкове зобов"язання в сумі 4618,80 грн., з яких  3287 грн.- основний платіж, 1331,80 грн.  - штрафна санкція.

Висновки про допущені позивачем порушення зроблені відповідачем на підставі первинних документів  бухгалтерського обліку, доводи позивача не ґрунтуються на законі.

 Не встановлено і порушення порядку проведення перевірки. Як і було заплановано, перевірка тривала  10 робочих днів.

Керуючись  ст.ст.158-163 КАС України, Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",    "Про оподаткування прибутку підприємств",  "Про порядок погашення зобов"язань  платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами", Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності  суб"єктів малого підприємництва",

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Рішення Державної податкової інспекції у Радомишльському районі від 03.12.2007р. №0000712320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відкритого акціонерного товариства "Радомишльський "Агрохім" визнати протиправним та скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                     В.М.Ракалович