Решение № 17320921, 29.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/12629.06.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Зеніт - Сервіс"

до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва

про визнання права власності та зобовязання вчинити дії

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 дов. № 50 від 06.04.2011 р.

від відповідача не зявився

від третьої особи не зявився

в судовому засіданні 29.06.2011 року на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Приватне акціонерне товариство "Зеніт - Сервіс" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності та зобовязання вчинити дії.

13.04.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/126 призначено до розгляду на 27.04.11, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії.

27.04.2011 року до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

27.04.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін, на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.

В ході розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про залучення в якості інших відповідачів Головне управління Земельних ресурсів м. Києва, Київську міську державну адміністрацію, Головне управління комунальної власності м. Києва КМДА та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом відкладено розгляд заявлених клопотань до наступного судового засідання.

Розгляд справи відкладений до 17.05.11 у зв'язку з витребуванням документів та до 07.06.11 у зв'язку з неявкою позивача та неподанням витребуваних документів.

07.06.11 позивач подав клопотання про витребування документів у державних реєстраторів Шевченківської та Подільської районних державних адміністрацій оскільки в силу закону не має можливості самостійно отримати документи з реєстраційних справ.

Заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов наступних висновків:

- для належного підтвердження правонаступництва позивача за заводами "Зеніт" та "Метиз" враховуючи положення ст.11 та 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" витребувати оригінали та належним чином засвідчені копії статутів (чи документів, що їх замінюють) заводу "Зеніт" свідоцтво №029700352 від 14.09.94 та заводу "Метиз" у державних реєстраторів Шевченківської та Подільської районних державних адміністрацій;

- для забезпечення процесуальних прав та обов'язків осіб на права і обов'язки яких може вплинути судове рішення залучити за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю залишивши в іншій частині без задоволення клопотання оскільки не має підстав вважати, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки Головного управління комунальної власності, Київської міської державної адміністрації та Головного управління земельних ресурсів.

Позивачем заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору у зв'язку з неможливістю своєчасного збирання і подання доказів.

Судом розглянуті клопотання, заявлені відповідачем в попередньому судовому засіданні про залучення до участі у справі інших відповідачі та задоволено в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Ухвалою суду від 07.06.2011 року продовжено розгляд спору, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, направлено судові запити до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та Подільської районної у місті Києві державної адміністрації та відкладено розгляд справи на 16.06.2011 року.

16.06.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін. Представник третьої особи в судове засідання не зявився, поважних причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 29.06.2011 року.

20.06.2011 року до канцелярії суду від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації на запит суду надійшли витребувані документи по справі.

29.06.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, через канцелярію суду надав витребувані документи по справі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не зявилися, поважних причин неявки суду не повідомили.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

позивач підтримав позов вказував, що документи на підтвердження права власності на приміщення втрачені при оформленні документів на правонаступництво, документальне оформлення і реєстрація права власності унеможливлена фомальними підставивами для відмови БТІ через відстуність повновго переліку належним чином оформлених документів.

В ході судових засідань відповідач заперечував проти позову з обставин наявності підстав для відмови у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з відсутністю необхідних документів, підтверджуючих право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкту нерухомого майна, перелік яких визначений "Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" та документів щодо введення його в експлуатацію.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Зеніт-Сервіс»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Зеніт - Сервіс") створене при реорганізації шляхом злиття ВАТ «Укрінтерцукор-Сервіс»та ЗАТ «Завод «Зеніт»який був створений 02.02.1989 року шляхом перетворення заводу «Метиз».

1961 року заводом «Метиз»була введена в експлуатацію трансформаторна підстанція № 1297 (надалі ТП-1297), розташована за адресою: м. Київ, вул.. Хорива, 1, яка перебувала на балансі заводу «Метиз»та експлуатувалася ним, відповідно до Договору № 324 про постачання електричної енергії від 25.07.1974 року, укладеного між районним енергетичним управлінням «Київенерго»та заводом «Метиз».

В подальшомуТП-1297 експлуатувалася та перебувала на балансі правонаступників заводу «Метиз»: заводу «Зеніт», Акціонерного товариства «Завод «Зеніт»та Закритого акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс».

Як встановлено судом, на час розгляду справи ТП-1297 експлуатується та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»згідно з договором про постачання електричної енергії № 10832 від 11.09.2008 року та додатку до нього акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

До складу ТП-1297 входять електрообладнання та устаткування, живлячі кабельні лінії КЛ-10 кВ «РП 47-ТП-1297»та КЛ-10 кВ «ТП-1297 ТП-162»від ТП-1297 до М2, та одноповерхова цегляна споруда (надалі Споруда ТП-1297) в якій встановлене зазначене електрообладнання та устаткування.

Як зазначає позивач, правовстановлюючі документи на Споруду, в якій розміщене електрообладнання та електроустаткування ТП-1297, втрачені за давністю Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс». Крім того, втрачені й документи, що стосуються правонаступництва при перетвореннях заводу «Метиз»у завод «Зеніт»та заводу «Зеніт»на Закрите акціонерне товариство «Завод «Зеніт».

Посилаючись на те, що Приватне акціонерне товариство «Зеніт-Сервіс»добросовісно та безперервно володіє спорудою ТП1297 протягом більше, ніж 10 років (з урахуванням правонаступництва), позивач звернувся до суду з позовом з вимогою визнати за Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс»право власності на обєкт нерухомого майна споруду трансформаторної підстанції № 1297 внаслідок набувальної давності.

Розглянувши подані сторонами документи, оцінивши наявні докази за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на вимогах закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 334 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Стаття 182 Цивільного кодексу України визначає, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обовязковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Частиною 4 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено п. 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням чи припиненням прав власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Враховуючи, що оспорювана будівля знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на нього має проводити відповідач.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV, із змінами і доповненнями.

Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Реєстрація прав власності згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), реєстрацію прав власності на рухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до положень Закону та вказаного Тимчасового положення БТІ здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а, відтак, є стороною правовідносин з питань реєстрації права власності при втраті документів, а не щодо оспорювання такого права особою від якої відповідне право перейшло, або особою яка може претендувати на таке право.

З огляду на викладене, оскільки на відповідача законодавством покладено обовязок проведення державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що знаходиться на території м. Києва, у відповідача є обовязок здійснити державну реєстрацію права власності на належний позивачу обєкт нерухомості.

Враховуючи викладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є нормативно і документально обґрунтованими, доводяться належними засобами доказування, а тому є такими, що підлягають задоволенню; натомість наведені відповідачами заперечення спростовуються матеріалами справи і тому судом не приймаються.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а господарський суд має право покласти на сторону державне мито незалежно від результатів вирішення спору в такому випадку.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати право власності за Приватним акціонерним товариством "Зеніт - Сервіс" (04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 71, код ЄДРПОУ 30438313) на обєкт нерухомого майна споруду трансформаторної підстанції № 1297, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1.

3. Зобовязати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Приватним акціонерним товариством "Зеніт - Сервіс" (04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 71, код ЄДРПОУ 30438313) право власності на обєкт нерухомого майна споруду трансформаторної підстанції № 1297, розташовану за адресою: м. Київ, вул.. Хорива, 1.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.07.2011