№ 1730780, 04.06.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2008 № 31/441

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Васьків І.В. дов. від 03.01.08р.

від відповідача - Зонтов Ю.В. дов. від 12.02.08р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" від 14.03.08р. №ЮВ-2-АС

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2008

у справі № 31/441

за позовом Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"

до відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"

про стягнення 4036103,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2008р. (суддя Качан Н.І.) за зміненим позовом стягнуто з ВАТ "Укртранслізинг" на користь ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" 580 557 грн. 87 коп. пені за прострочку оплати основного боргу, 102773 грн. - 3% річних, 150291 грн. 40 коп. - збитків від інфляції.

В стягненні 936 200 грн. вартості частково неоплачених напіввагонів судом відмовлено у зв"язку зі сплатою основного боргу під час розгляду справи.

В іншій частині позову відмовлено із застосуванням зменшення розміру пені по ст.233 ГК України і порівняння варіантів розрахунків до позову стосовно стягнення річних та інфляційних.

Частково не погоджуючись з рішенням суду, позивач просить достягти заявлені ним суми, а в частині сплаченого під час розгляду справи основного боргу - провадження припинити.

Відповідач скаргу на рішення суду вважає частково обгрунтованою, оскільки суд припустився помилки в розрахунках позову, а в тексті рішення вказав інші суми, ніж було оголошено в судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції 21.05.2008р. оголошувалась перерва до 04.06.2008р. для надання можливості скаржнику разом з відповідачем узгодити невідповідності у розрахунку позову, які можуть бути спростовані сторонами з урахуванням обставин, які були невраховані судом першої інстанції. Проте ця робота позитивних наслідків не мала через суперечливість обчислень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

За договором № 32 від 26.10.2006р. завод зобов"язався виготовити напіввагони моделі 12-9745 в кількості 150 одиниць з поставкою щомісячними партіями. Загальна вартість продукції складає 30 млн. 451,5 тис.грн. Умовами договору передбачена 50% попередня оплата кожної місячної партії та 50% оплата протягом 10 днів після поставки, а при затриманні попередньої оплати строк постачання переноситься відповідно (п.5.4, п.5.5 договору).

На стадії виконання договору і за умови підвищення ціни продукції без змін до Держбюджету щодо додаткових коштів і затримки авансових платежів, продукція поставлялась і без попередньої оплати та перенесення строків поставки, передбачених договором. Із вартості напіввагонів у 21 млн. 755, 4 тис. грн. відповідач станом на 03.07.2007р. оплатив 20 млн. 792,2 тис. грн. Таким чином, борг на час подачі позову склав 963,2 тис. грн., які відповідач сплатив під час розгляду спору у суді першої інстанції, тому в цій частині необхідно було провадження у справі припинити, а не відмовляти у позові, як це зробив суд.

Стягуючи пеню від суми попередньої оплати, суд першої інстанції не врахував, що сама поставка знаходиться в залежності від попередньої оплати і тому в цій частині пеня за прострочку оплати нараховуватись не може (п.8 Роз"яснень президії ВАСУ від 29.04.1994р. № 02-5/293 із наступними змінами).

Що стосується суми простроченого боргу з другої половини платежу в 963 200 грн., то пеня в межах строку позовної давності складає 78 402 грн.

Від цієї ж суми прострочки в оплаті з квітня 2007р. по грудень 2007р. інфляційні складають 125 028 грн., а 3% річних - 19396 грн.

Позовні вимоги в іншій частині не грунтуються на фактичних обставинах і матеріалах справи.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягали задоволенню частково, тому керуючись ст.ст. 526,611, 625 ЦК України, ст. 99, п.1-1 ст. 80, ст.101, п.2 ст.103, п.3.4 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2008р. скасувати.

2. Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (03150, м.Київ, вул. Анрі Барюса, 40, код за ЄДРПОУ 30674235) на користь державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (82400, м.Стрий, Львівська область, вул. Зубенка, 2, код за ЄДРПОУ 20770332) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 78 402 (сімсот вісім чотириста дві тисячі) грн. пені, 125 028 (сто двадцять п"ять тисяч двадцять вісім) грн. інфляційних, 19 396 (дев"ятнадцять тисяч триста дев"яносто шість) грн. - 3% річних, 11 196 (одинадцять тисяч сто дев"яносто шість) грн. державного мита.

3. Провадження у справі в частині стягнення 963 200 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Справу № 31/441 повернути до господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя

Судді Синиця О.Ф.

11.06.07 (відправлено)