Постановление суда № 1724907, 06.06.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ухвала

Іменем України

"06" червня 2008 р. Справа № 2/69

СУДДЯ Господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі

розглянувши заяву Закарпатського державного університету, м. Ужгород

про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідач вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна площею 64,8кв.м. в м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89, 2-й поверх, літера „А”, а саме –продажу спірного майна на користь інших фізичних та юридичних осіб публічного та/або приватного права, передачу його в оренду, безоплатне користування, в заставу або використання його для інших спосіб забезпечення виконання зобов’язань, тощо до завершення розгляду справи по суті,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду області від 21.05.2008р. порушено провадження у справі за позовом Закарпатського державного університету, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю СМП „Тевіант”, м. Ужгорода, до товариства з обмеженою відповідальністю „Тевіком”, м. Ужгород про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 18.05.2006р. в частині передачі ТОВ „СМП „Тевіант” ТОВ „Тевіком” нерухомого майна – приміщення на другом поверсі будівлі по вул. Заньковецької, 89 у м. Ужгороді площею 64,8кв.м., а також застосування наслідків визнання договору частково недійсним у вигляді двохсторонньої реституції (повернення сторін за угодою у первісний стан).

Позивач вдруге звернуся до суду з вищевказаною заявою та просить її задовольнити в повному обсязі з наступних підстав. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що незважаючи на існування рішення Вищого господарського суду України, яке набуло законної сили з моменту його прийняття, за результатами прийнятого 20.04.2006р. рішення по справі №17/54 за відповідачем 1 було визнано право власності на частину приміщень загальною площею 283,3кв.м. на 1-му та 2-му поверхах будівлі по вул. Заньковецької, 89 в м. Ужгороді, в тому числі і на ту площу (частину коридору, що перебуває у спільному користуванні), яка виникла внаслідок незаконного зведення (спорудження) перегородки. На підставі виданого на виконання рішення суду свідоцтва про право власності на дане майно відповідачем 1 було здійснено на користь відповідача 2 відчуження належного йому майна, в тому числі і того, що підлягає знесенню на користь позивача. В результаті такої угоди позивач позбувся права на реальне та повне виконання рішення суду у справі №1/11 про знесення самовільно збудованої відповідачем 1 перегородки. Водночас, подальше скасування Львівським апеляційним господарським судом рішення місцевого суду у справі №17/54 також не призвело до внесення відповідачем 1 та відповідачем 2 змін до свідоцтва про право власності на майно, що вважає, повністю підтверджує позицію позивача про наявність підстав побоюватись, що відповідачі будуть намагатись знову зробити все можливе, як і в попередніх справах, щодо дійсного та фіктивного відчуження оспорюваних приміщень, що унеможливить виконання рішення суду за даним спором, якщо воно буде винесено на користь позивача.

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 06.06.2008 року по справі №2/69

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналізуючи доводи заявника стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, суд констатує наступне.

Заявником вказано на необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідач вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна площею 64,8кв.м. в м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89, 2-й поверх, літера „А”, а саме –продажу спірного майна на користь інших фізичних та юридичних осіб публічного та/або приватного права, передачу його в оренду, безоплатне користування, в заставу або використання його для інших спосіб забезпечення виконання зобов’язань, тощо до завершення розгляду справи по суті.

В даному випадку доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів доводять адекватність заявлених вимог відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки невжиття судом таких заходів з огляду на наведені заявником підстави (невиконання відповідачем 1 рішення суду у справі №1/11 через відчуження об’єкту на користь відповідача 2, який підлягав знесенню, а також припущення позивача про здійснення відповідачами такого роду подій в подальшому) ускладнить виконання можливого рішення суду, що спричинить порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе задоволити заяву позивача негайно.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 22, 33, 34, 43, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову вирішити негайно, оскільки невжиття негайних заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 06.06.2008 року по справі №2/69

2. Заяву Закарпатського державного університету, м. Ужгород про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідач вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна площею 64,8кв.м. в м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89, 2-й поверх, літера „А”, а саме –продажу спірного майна на користь інших фізичних та юридичних осіб публічного та/або приватного права, передачу його в оренду, безоплатне користування, в заставу або використання його для інших спосіб забезпечення виконання зобов’язань, тощо до завершення розгляду справи по суті задоволити повністю.

3. Заборонити ТОВ СМП „Тевіант”, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89 (код ЄДРПОУ 20442777), а також ТОВ „Тевіком”, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89 (код ЄДРПОУ 33868835) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна площею 64,8кв.м. в м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89, 2-й поверх, літера „А”, а саме –продажу спірного майна на користь інших фізичних та юридичних осіб публічного та/або приватного права, передачу його в оренду, безоплатне користування, в заставу або використання його для інших спосіб забезпечення виконання зобов’язань, тощо до завершення розгляду справи по суті.

4. Питання щодо скасування заходів до забезпечення позову буде вирішено одночасно з прийняттям рішення судом.

5. Дану ухвалу суду надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Ф. Ремецькі